Навигация
 
р-регл
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

РАБСТВО

— історично перша і найбрутальніша форма експлуатації, за якої раб разом зі знаряддям в-ва є власністю господаря-рабовласника. Р. становило основу рабовласницького ладу. Елементи Р. властиві й ін. сусп.-екон. формаціям. Прав, становище раба підкреслювалося зовн. ознаками (тавро, нашийник, одяг тощо). Джерела P.: захоплення в полон іноземців; обернення на рабів збанкрутілих боржників, злочинців; природ, приріст рабів; работоргівля. Історично склалося кілька форм P.:

1. Патріархальне P.: раби входять до складу родини господаря як її безправні члени, виконують однотипну з родиною роботу. Ця форма Р. відрізняється від інших порівняно задовільним становищем рабів і достатньо легким шляхом набуття ними вільного стану.

2. Р. ранніх цивілізацій. У країнах Давнього Сходу осн. маса рабів належала правителям, д-ві, храмам. Патріархальне Р. було рідкістю. Мали місце деякі елементи правосуб'єктності раба. Напр., за Законами Хаммурапі раб мав право одружуватися (навіть з вільною жінкою) та набувати майно. В д-вах давньої амер. цивілізації, на відміну від Сходу, рабів використовували на виснажливих роботах, а також для принесення масових ритуальних жертв.

3. Античне (класичне) Р. Раби широко використовувалися в держ. та приватному секторах економіки (в с. г., на рудниках, у комунал. г-ві), а також як спец, раби (гладіатори, поліція, педагоги тощо). Юридично раб був безправним, прирівнювався до речі, до знаряддя праці, що може говорити. Він не мав сім'ї, не міг укладати угод, виступати в суді. В добу пізньої Рим. імперії та у перші століття Візант. імперії класичне Р. поступилося місцем колонату (див. Колони). До 13 ст. Р. в європ. країнах повністю зникло; воно зберігалося (в різних формах) у мусульм. країнах.

4. Р. нового часу (16 — 1-а пол. 19 ст.). Іспанія, Португалія, Франція, Голландія, Великобританія, США використовували раб. працю місцевого населення, а після його знищення — працю чорношкірих невільників, вивезених піратами та работоргівцями з Африки. Скасування Р. пов'язане з добою бурж. революцій та визнанням природ, прав людини. Якобінський Конвент 1794 скасував Р. у франц. колоніях (фактично цей акт був проведений лише у 40-х pp. 19 ст.). Великобританія юридично скасувала Р. 1807 (фактично в 1834), США - у 1863-70 (Прокламація президента А. Лінкольна про визволення рабів, 13-а поправка до конституції США), Португалія, арабські, латиноамер. та афр. країни — здебільшого в 2-й пол. 19 ст. Ост. акт скасування Р. належить Саудівській Аравії (1962).

З 1-ї пол. 19 ст. веде початок міжнар.-прав. б-ба з работоргівлею. Конвенція про рабство 1926 (м. Женева, Швейцарія) зобов'язала держави-учасниці запобігати торгівлі невільниками і припиняти її, продовжувати добиватися повного скасування Р. у всіх його формах. Конвенція про скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв, подібних до рабства, від 7.IX 1956 встановила крим. відповідальність (за нац. зак-вом) за обернення у Р., невільниц. стан, схиляння особи, аби вона віддала себе у Р., невільниц. стан, за калічення, таврування тощо. Заборона P., інститутів та звичаїв, подібних до P., зафіксована численними універсальними та регіональними міжнар. конвенціями щодо прав людини (Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966, Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950, Американська конвенція про права людини 1969, Африканська хартія прав людини і народів 1981). КК України встановлена крим. відповідальність за торгівлю людьми або ін. не-закон. угоду щодо передачі людини (ст. 149).

Літ.: Штаерман Е. М. Расцвет рабовладельческих отношений в Рим. республике. Ленинград, 1964; Попов В. П. О статусе рабов в Хеттском царстве. «Вестник древней истории», 1969, № 3; Редер Д. Г. К вопросу о юрид. положении рабов по Законам Хаммурапи.

В кн.: Древний Восток, сб. 1. М., 1975; Междунар. защита прав и свобод человека. М., 1990; Права человека. М., 1990; Илюшечкин В. П. Эксплуатация и собственность в сословно-клас. обществах. М., 1990; Шишова И. А. Раннее зак-во и становление рабства в антич. Греции. Ленинград, 1991.

Н. М. Крестовська.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   р-регл   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]