Навигация

 
регрес-рибак
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

РЕЙХСКОМІСАРІАТ УКРАЇНА

- структура цив. управління на частині окупованих фаш. Німеччиною укр. земель періоду Вел. Вітчизн. війни. Утв. відповідно до декрету Гітлера від 20.УІІІ 1941 з центром у м. Рівному. Рейхекомісаром був призначений гауляйтер Е. Кох. На 1.1 1943 тер. рейхскомісаріату становила 339 275 км2. Р. «У.» існував до 1944. Складався з 6 генеральних округів (генерал-бецирків): «Волинь» (центр — м. Рівне): Рівненська, Волинська, Кам'янець-Подільська області, а також пд. р-ни Брестської і Пінської областей БРСР; «Житомир» (центр — м. Житомир): Житомирська обл., пн. р-ни Вінницької з м. Вінницею і пд. р-ни Поліської обл. БРСР з м. Мозирем; «Київ» (центр — м. Київ): Київська і Полтавська області; «Миколаїв» (центр — м. Миколаїв): Миколаївська (без зх. р-нів) і Кіровоградська області; «Таврія» (центр — м. Мелітополь): лівобережні пд. р-ни Херсонської та Запорізької областей і Крим; «Дніпропетровськ» (центр - м. Дніпропетровськ): Дніпропетровська обл. і частина Запорізької. Генералбецирки та штадткомісаріати найб. міст України очолювалися генерал-комісара-ми. Генералбецирки поділялися на крайсгебіти (області), а ті, в свою чергу, — на райони (за до-воєн. межами). Невел. містами керували ортс-комісаріати. Персонал цих органів був німецьким, окрім нижчих тех. посад. Виділялися п'ять крайсгебітів «міського типу»: Київ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг і Кам'янське (управлялися штадткомісаріатами), які підпорядковувалися ген.-комісарам. Невеликі міста (їх було 25) з ортскомісаріатами підпорядковувалися крайсгебітам.

Апарат рейхскомісаріату складався з центр, управління та 4 гол. відділів. Організація органів місц. «самоврядування» грунтувалася на кол. адм. структурі, обмежуючись селом, громадою (сільс. і міською) та районом. Сільські, громад, й районні управління (управи) існували на всій тер. рейхскомісаріату. На чолі районів стояли нач. районних управ, на чолі громад (міських і сільських) — бургомістри. У кожному селі був староста. Начальниками управ та бургомістрами призначалися політично «надійні» особи з місц. населення. Вони мали забезпечувати спокій і безпеку на тер. району і громади, займатися «очищенням» її від «ворожих елементів», запобігати актам саботажу і диверсій, організовувати постачання продовольства до рейху. Районна та міська управа складалися з 10 відділів: заг. управління, поліц. управління, шкіл і культур, закладів, охорони здоров'я, ветеринарного, фінансового, будуправління, промисловості, пропаганди і забезпечення роб. силою. Начальники управ та бургомістри призначалися лише за згодою генерал- та гебітскомісарів. Сільс. старосту призначав бургомістр. У місці перебування рейхскомісара існував обергеріхт (вищий суд), права якого поширювалися на територію, підконтрольну рейхскомісаріату. В місцях перебування ген.-комісарів утворювалися дойчгеріхти (нім. суди), по одному в кожному генералбецирку. При кожному з них був зондергеріхт (особливий суд), який займався справами, що становили загрозу для існування окупац. режиму. Дойчгеріхтам були підсудні всі крим. справи, а також ті цив. справи, в яких хоча б однією зі сторін був німець з рейху чи фольксдойче. Обергеріхт розглядав апеляції та скарги по вироках і рішеннях дойчгеріхту. Справи у дойчгеріхті розглядалися суддею-німцем одноособово; в обергеріхті працювало троє суддів, у зондергеріхті, окрім судці-німця, було ще двоє засідателів, які призначалися з німців.

У березні 1942 компетенція дойчгеріхту була поширена і на деякі цив. справи місц. населення: шлюбні, сімейні й земельні. Для розгляду всіх ін. цив. справ, що стосувалися місц. населення, при місц. управах було утв. спец, третейські суди (суди шліхтерів), які одночасно були підконтрольні відповід. ген.-комісарам. Для розгляду несклад. крим. справ, в яких підсудними були місц. жителі (крім фольксдойче), а покарання обмежувалися штрафом до 1000 марок чи тюрем, ув'язненням до 2 років, залучалися також місц. суди (суди шефенів). Шефени призначалися ген.-комісарами з місц. населення, їх вироки обов'язково затверджувалися гебітско-місаром, який мав необмеж. право змінювати міру покарання. Шефени керувалися нім. крим. зак-вом. Шліхтери своє рішення звичайно виносили «на власний розсуд». У Києві, напр., було 9 шліхтерів, їх заклади називалися «мировими камерами», які діяли з червня 1942. Поряд з цив. управлінням на території Р. «У.» діяли військ, та поліцейська адміністрації «для забезпечення порядку». Існувала також місц.

поліція, до якої входили загони т. з. служби порядку, стражі порядку, охоронні загони (охоронні, караульні команди), козачі сотні. Структура, склад, завдання і діяльність окупаційних адм., суд. і поліц. установ у рейхскомісаріаті свідчать про те, що це був механізм морального і фіз. гноблення, грабунку і терору

населення окупованих територій.

Літ.: Нім.-фаш. окупай, режим на Україні. К., 1963; Укр. ССР в Вел. Отечеств, войне Сов. Союза. 1941-1945 гг., т 1. К., 1975.

П. В. Рекотов.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]