Навигация
 
регрес-рибак
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

РЕЛІГІЯ

(лат.— побожність, святість, предмет культу) — одна з форм сусп. свідомості людини. У більшості країн світу Р. є приват, справою людини, а прав, статус релігійних організацій у д-ві характеризується відокремленням церкви (реліг. орг-цій) від д-ви. Але є д-ви, в яких ту чи іншу Р. на конст. рівні проголошено державною. Така Р. у конституціях цих країн має назву «національна» (Данія, Португалія), «офіційна» (Ірак, Норвегія), «релігія народу» (Мавританія, Панама), «панівна» (Греція). Згідно зі ст. З конституції Греції панівною у Греції є східноправославна Церква Христова. У конституції Норвегії (ст. 2) зазначено, що євангелічна лютеранська Р. є офіційною Р. д-ви. Конституція Данії (§ 4) закріпила положення, що євангелічна лютеран, церква є нац. датською церквою та утримується д-вою.

Інститут державної Р. існує у більш як 50 д-вах світу. Він означає, що д-ва: фінансує реліг. орг-цїї, які сповідують держ. Р.; надає їм право виконувати деякі держ. функції (реєстрація новонароджених, смерті, шлюбу тощо); бере участь у призначенні священнослужителів; затверджує акти, що регулюють внутр. життя реліг. орг-цій. Типовим прикладом такої моделі є Великобританія, де статус державної має англіканська церква. Представники цієї церкви є членами палати лордів. Парламентові надано право затверджувати рішення церк. соборів, призначати церк. ієрархів. Главою англікан. церкви є брит, король (королева). Особливе місце державна Р. займає у країнах ісламської орієнтації (Ірак, Іран, Мавританія, Пакистан, Саудівська Аравія та ін.), де мусульм. норми нерідко визначають конкр. інститути держ. влади аж до їх компетенції і порядку формування. Ряд держав конституційно визнають одну з Р. традиційно існуючою, яка посідає пріоритетне становище серед ін. віросповідань. Це зумовлено тим, що офіційно визнана традиційна Р. має вел. вплив на більшу частину населення, історично пов'язана з формуванням нац. д-ви, етн. культури тощо. Конституція Болгарії (ч. З ст. 13), напр., встановлює, що традиційною Р. у республіці є східноправославне віросповідання, хоча і наголошує на відокремленні реліг. установ від д-ви. Формально в Італії не було державної Р., але її конституція тривалий час передбачала існування конкордату д-ви з Ватиканом, за яким римо-католицька Р. визначалася як єдина державна Р. в країні, що забезпечувало привілейоване становище катол. віросповідання порівняно з іншими. Лише в лютому 1984 (після перегляду Латеранських договорів 1929) було скасовано переваги католицизму перед ін. конфесіями, ліквідовано обов'язкове викладання лише однієї Р. у держ. навч. закладах тощо. Не катол. віросповіданням надано право також утворювати свої орг-цїї за власним статутом. Ставлення д-ви до Р. у кожній країні має свої особливості, зумовлені низкою соціально-істор., політ., культур.-ідеол. та прав, чинників. В Україні, зокрема, питання ставлення д-ви до Р. регулюється ст. 35 Конституції і Законом «Про свободу совісті та релігійні організації» (1991). Жодна Р. в Україні не може бути визнана д-вою як обов'язкова. Всі Р., віросповідання та реліг. орг-цїї є рівними перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї Р., віросповідань чи реліг. орг-цїї щодо іншої не допускається. Д-ва не фінансує діяльності жодної з орг-цій, утворених за ознакою ставлення до Р. Реліг. орг-цїї не виконують держ. функцій.

Літ.: Реліг. свобода: гуманізм і демократизм законод. ініціатив у сфері свободи совісті (міжнар. і укр. контекст). К., 2000; Потанина С. В. Некоторые аспекты взаимоотношений гос-ва и религии за рубежом. «Журнал рос. права», 2001, №4.

Н. П. Гаева, П. Л. Яроцький.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]