Навигация
 
регрес-рибак
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

РЕЦЕПЦІЯ ПРАВА

(лат. - прийняття) — відродження, сприйняття ідей, принципів та положень системи права минулих епох новою системою права. Найвідомішим прикладом є рецепція римського права у прав, системи пізніших часів. На перебіг та характер Р. п. в окр. країнах можуть впливати різні обставини (геополіт. становище, ступінь екон. розвитку, світогляд, ментальність тощо), які прискорюють або сповільнюють процес рецепції. Р. п. можлива в різних формах і видах. Виділяють такі її форми: вивчення у навч. закладах юрид. загальноосв. дисципліни з метою формування світогляду майб. правників; вивчення права минулої цивілізації як надбання культури; дослідження, аналіз та коментування юрид. джерел; безпосереднє застосування норм і положень норм раніше чинного права; використання норм позит. права минувшини як взірця при створенні нормат. актів (особливо при реалізації кодифікац. проектів); використання методики створення нормат. актів або їх застосування; сприйняття і використання гол. засад, ідей та категорій, нагромаджених поперед, системами права. Реально Р. п. майже ніколи не відбувається у будь-якій одній формі. Найчастіше має місце поєднання кількох форм з переважанням однієї з них. Розрізняють прямі (первинні) та похідні (вторинні) Р. п. Це пов'язане з тим, що рецепція не обов'язково є прямим, безпосеред. контактом у часі. Ідеї права, правничі рішення досить часто рецепіюються опосередковано, напр., шляхом запозичення ідей з прав, системи або зак-ва окр. країни, де рецепція вже відбулася раніше («вторинна» або «похідна»). Типовий приклад — запозичення багатьма країнами положень Кодексу Наполеона або Нім. цив. кодексу, які самі є результатом рецепції рим. права. Рецепцш також може бути не лише явною, а й латентною (прихованою). Це відбувається у тих випадках, коли запозичення певних ідей або якихось засад, принципових рішень тощо зроблено у процесі правотворення фактично на підґрунті вже відомої раніше системи права, але з проголошенням (офіційно, напівофіційно тощо) принципово ін. підходу. Такий вид рецепції зустрічається, напр., коли йдеться про правотворення у СРСР або в ін. країнах, де панувала чи панує соц. концепцій цив. права, яка відкидає у цілому чи у визначенні гол. принципів суть та гол. ідеї попередніх систем «експлуататорського» права. У такому випадку запозичення, як правило, відбувається, але офіційно проголошується відмова від «застарілих» принципів.

Літ.: Муромцев С. А. Рецепция рим. права на Западе. М., 1886; Харитонов Є. О., Харитонова О. І. Рецепція приват, права: парадигма прогресу. Кіровоград, 1999; Харитонов Є. О. Історія приват, права Європи: Зх. традиція. О., 2000.

Є. О. Харитонов.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]