Навигация
 
сег-сир
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

СЕКТА РЕЛІГІЙНА

(лат. secta — шлях, напрям, вчення, від sequi — прямувати, йти услід) — заг. назва різних течій і об'єднань віруючих, які на фунті догматичних, культових чи орг. відмінностей відокремлюються від традиц. або автохтонної релігії і церкви. Більшість сучас. релігій виникла свого часу як сектант, утворення поперед, релігій: буддизм — у брахманізмі, християнство — в іудаїзмі тощо. С. р. є також перехід, стадією у становленні майже всіх релігій, супутником усіх традиц. церков, своєрід. формою протесту проти усталеного реліг. консерватизму і ригоризму чи, навпаки, модернізму і пристосовництва. Сектантські новоутворення з часом можуть перерости в інституційно більш завершену і догматично та культово цільну структуру — церкву. Так, С. р., які виникали в результаті Реформації, поступово переросли в протестантські церкви (див. Протестантизм). Деякі С. р. не еволюціонують до церкви і навіть поступово деградують і зникають. Це стосується, насамперед, сект правосл. походження в Україні, які з'явилися у 2-й пол. 17 ст. і навіть у 20 ст. в межах ортодокс, православ'я: старообрядницькі секти (біглопопівці, попівці, безпопівці; див. Старообрядництво); духовні християни (христовіри або хлисти, скопці та ін.); раціоналіст, об'єднання (духобори, молокани, мальованці, осташі та ін.); секти хіліастично-есхатологічного та харизмат. спрямування (єговісти-ільїнці, апокаліпсисти та ін.); секти, які виникли в рад. період як опозиційні до правосл. церкви (істинно правосл. церква, істинно правосл. християни, федорівці та ін.); кеносистичні секти (інокентіївці, леонтіївці, митрофанівці та ін.). Більшість з них зникли або є нечисленними.

Водночас в Україні з'являються т. з. неорелігії — новітні реліг. утворення, які виникли на Сході й Заході у 2-й пол. 20 ст. як результат реліг. ініціативи окр. осіб на грунті певної віро-сповід. традиції або синкретизму кількох реліг. вчень. Новітня нетрадиц. релігійність в Україні класифікується за такими групами: неохристиянство [христ. місія «Еммануїла», місія «Армія спасіння», церква Ісуса Христа святих останніх днів (мормони), церква повного Євангелія та ін.]; релігії орієнталістського напряму [нео-індуїстські течії — міжнародне т-во свідомості Кришни (кришнаїти), трансцендентал. медитація, центри Шрі Чінмоя, Ошо-центр, вселенська чиста релігія (сахаджа йога), дзен-буддизм, АУМ Сінрікйо (вчення істини АУМ); синтетичні релігії, які на базі еклектйч. поєднання різних реліг. учень створюють власні вчення (т. з. велике біле братство, церква об'єднання, всесвітня віра багаї та ін.)]; езотеричні об'єднання або позавіросповід. містичні течії (теософія, братство Грааля); неоязичництво (рідна віра, рідна укр. нар. віра, ладовіра, ягновіра); сайєнтологічні (наукологічні) течії (діанетика, або сайєнтологія, наука розуму, христ. наука). Деякі з названих С. р. характеризуються як «тоталітарні», «деструктивні» секти, де практикуються специф. засоби і форми впливу, поєднані з культом їх засновників, авторитетів, керівників. У кожному випадку, коли йдеться про достовірність і правомірність такої характеристики, необхідна експертна оцінка кваліфікованих фахівців — релігієзнавців, психологів, правознавців.

Терміни «секта», «сектанти» набули негативного, навіть кримінального значення у законод. актах Рос. імперії, оскільки перехід із держ. правосл. церкви в будь-яку ін. віру вважався держ. злочином, а сектанти підлягали покаранню. Ця тенденція певною мірою була успадкована у СРСР. За рад. зак-вом реліг. громади і групи віруючих, що належали до свідків Єгови, п'ятидесятників, адвентистів-реформістів та ряду ін. реліг. течій, не підлягали реєстрації. У чин. зак-ві України термін «секта» не вживається. Реліг. об'єднання юридично іменуються церквою (реліг. орг-цією). У Законі України «Про свободу совісті та релігійні організації» (1991) зазначено: «Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищеназваних релігійних організацій» (ст. 7).

Літ.: Історія релігії в Україні. К., 1999.

П. Л. Яроцький.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   сег-сир   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]