Навигация
 
т-тех
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ТАВРУВАННЯ ЗЛОЧИНЦЯ

(від давньотур. — монограма султана) — а) випікання на тілі злочинця тавра, яке свідчило про наявність у нього судимості й характер скоєного злочину; б) вид ганебного покарання злочинців у багатьох країнах з давніх часів до 19 ст. Здійснювалося двома способами. Перший полягав у нанесенні (випіканні) розпеченим залізом чи ін. способом на тіло злочинця (лоб, щоки, руки, груди, спину) певних невитравних знаків у вигляді конкр. літер типу «ВОР» (злодій), «КАТ» (каторжник) тощо або специф. умовних зображень типу квітки, трикутника тощо. Другий спосіб (нерідко застосовувався одночасно з першим) полягав у каліченні (відрізання вух, язика, виривання ніздрів тощо), що також мало свідчити про наявність судимості й характер вчиненого злочину. Т. з. було поширеним у Моск. д-ві, згодом — Рос. імперії. Зокрема, відповідно до Уложення 1649 таврування застосовувалося: за образу царя і критику його дій — відрізування язика; за організацію крим. злочину — відрізування вух; за першу крадіжку («татьбу») — відрізування лівого вуха, за другу — правого. Вуха відрізалися також за зривання шапки, ФУ в карти, крадіжку риби зі ставка (після третього випадку) тощо. Вириванням ніздрів карали за продаж тютюну. За Петра І тавруванню фактично піддавалися всі засуджені, крім тих, кого страчували. Виривання ніздрів і нанесення літер на обличчя продовжувалося і за Катерини II. В Уложенні про кримінальні та виправні покарання 1845 передбачалося Т. з. штемпелем з голками та натиранням сумішшю індиго і туші за тяжкі злочини, а також щодо утікачів з каторги і заслання. Остаточно Т. з. скасоване у 1863.

Масове таврування мільйонів в'язнів, у т. ч. малолітніх (випікання персонал, номерів), проводилося нім. фашистами у 30—40-х pp. 20 ст. У наш час таврування заборонене нормами міжнар. права.

Літ.: Рассейкин Д. П. Очерки истории уголов. регистрации. Саратов, 1976; Евреинов Н. Н. История телес, наказаний в России. Бєлгород, 1994; Кошель П. А. История наказаний в России. История рос. терроризма. М., 1995.

Ю. В. Александров, В. М. Чисніков.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   т-тех   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]