Навигация
 
х
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ХЕТТСЬКА ДЕРЖАВА

- найбільша д-ва Давнього Сходу (18—12 ст. до н. е.), що утворилась у центрі Малої Азії (Анатолії) в індо-європ. народу хеттів, які прийшли сюди, ймовірно, через Балкани або з боку Кавказу й асимілювали місц. корінний народ — хаттів (абхазо-адигейської та нахсько-дагестанської мовної належності). Відігравала важливу роль поряд з Ассирією, Єгиптом, Вавилоном в історії давніх цивілізацій Перед. Азії. За типом державності X. д. наближається до т. з. азіатських деспотій з переважанням елементів держ. та храмового г-ва, потуж, військ, функцією і сакралізованою владою царів. Столиця — м. Хаттусас (Хатушаш, Хатуса) на місці сучас. тур. поселення Богазкей, за 150 км від м. Анкара. Історію X. д. прийнято поділяти на три періоди: Давнє (18—16 ст. до н. е.), Середнє (15 ст. до н. е.) і Нове (14—12 ст. до н. е.) царства. Держ. влада тут розвинулася з інститутів родової організації. Тому цар. влада тривалий час співіснувала з органами громад, самоврядування. Один з таких органів — пан-кус (збори, натовп). Він спочатку був зібранням усієї родової общини. У Давньому царстві до складу панкуса входили найвищі сановники, родичі й свояки царя, а також воїни. Панкус мав широкі повноваження: затверджував спадкоємця престолу, мав право судити представників цар. роду і самого царя у разі вбивства ним своїх родичів. За царя Телепинуса (1525—1500) було ухвалено закон, за яким сам цар відповідав головою за вбивство брата чи сестри. В період Нового царства панкус згадується лише як обрядовий орган. На зміну панкусу з часом з'явилася тулія — цар. рада, що складалася з найближчого оточення монарха. Цар мав титул табарна, що відрізняв його від інших, дрібніших, царків; у листуванні він називав себе «моя величність», «моє сонце» тощо. Хеттське право не було уніфікованим. Під час розкопок знайдено таблиці з текстами окр. законів, зокрема закон про порядок престолонаслідування та найважливіші злочини, прийнятий за вже згаданого царя Телепинуса. Предметом прав, регулювання були майнові та шлюбно-сімейні відносини, порядок землеволодіння, спадкування, вартість товарів і послуг, злочини проти особи, власності, релігії.

Літ.: Авдиев В. И. История Древнего Востока. М., 1970; История Древнего мира. М., 1983; Герни О. Р. Хетты. М., 1987; Васильев Л. С. История Востока, т. 1. М., 1994; История Древнего Востока. Тексты и док-ты. М., 2002.

Л. М. Маймескулов, О. Н. Ярмиш.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]