ХОЛМЩИНА

Забужжя — етноістор. область на зх. від серед, течії Західного Бугу (тепер тер. Польщі). Назва походить від м. Холма, заснованого у серед. 30-х pp. 13 ст. галиц.-волин. князем Данилом Романовичем Галицьким. Тер. — бл. 6,5 тис. км2. Від серед. 5 ст. тут жили давньоукр. племена бужан і дулібів, яким належали т. з. Червенські городи. З кін. 10 ст. X. — в складі Київської Русі, згодом входила до Галицько-Волинського князівства, столицею якого деякий час був Холм. Після спустошливого походу монголо-татар на Русь X. опинилася під владою Литви, пізніше — Угорщини. 1397 X. заволоділа Польща. Від 2-ї пол. 15 ст. існувала Холмська земля (Холмський і Красноставський повіти) в складі Руського воєводства. Під час Нац.-визв. війни укр. народу серед. 17 ст. тут перебувало військо Б. Хмельницького. 1795 (після третього поділу Польщі) X. увійшла (частинами) до складу Австрії та Росії. У 1815 вона була включена до Королівства Польського, утвореного за рішенням Віденського конгресу 1814—15 у складі Рос. імперії. Корінне укр. населення X., яке століттями зазнавало нац. і соціального гноблення, не мирилося зі своїм підневільним становищем. У краї діяли братства, розвивалася освіта (церк. школи, духовна та вчительські семінарії тощо), видавалися газети, календарі («Братська бесіда» та ін.). Зважаючи на прохання місц. населення, Держ. дума Рос. імперії ухвалила закон про утворення Холмської губернії (1912), куди включалися повіти, заселені переважно українцями.

Події Першої світ, війни, Лют. і Жовтнева революції у Росії, утворення Укр. Нар. Республіки посилили нац.-визв. устремління холмщаків. Укр. Центр. Рада окр. резолюцією від 27.XI 1917 заявила про належність X. (а також Підляшшя) до УНР. Ці території були визнані складовою частиною Укр. Держави і Брестським миром 1918. Гетьман П. П. Скоропадський призначив адміністрацію Холм, губернії; проте австр. окупаційна влада відмовила їй у розгортанні своєї діяльності. В лист. 1918 терени X. зайняли війська новопосталої польс. д-ви. Ризький договір 1921 залишив X. у складі Польщі.

Статус краю не змінився і після Другої світ, війни 1939—45: кордон між Польс. Нар. Республікою і СРСР було встановлено по кол. «Керзона лінії», значна частина місц. населення переселилася в УРСР, решту — депортовано в зх. регіони Польщі (див. «Вісла»). Згодом частина депортованих повернулася на рідні землі.

М. П. Зяблюк.