Навигация
 
х
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ХОРВАТІЯ

Республіка Хорватія — д-ва у Пд. Сх. Європі. Тер. — 56,6 тис. км2. Нас. — 4,42 млн. (2003, оц.): хорвати (89,6 %), серби (4,5 %) та ін. Столиця — м. Загреб. Адм.-тер. поділ — 20 жупаній (округів) і 1 град (Загреб). Офіційна мова — хорватська. Гроги, одиниця — куна. Нац. свято — День державності (25 червня). Землі сучасної X. віддавна були заселені іллірійськими і кельт, племенами. З 1 ст. н. е. більша частина країни входила до складу рим. провінцій Паннонії та Далмації, згодом — до Візантії. У 6—7 ст. тут розселилися слов'яни. Виникло кілька хорв. князівств, а в 9 ст. — перша хорв. д-ва (королівство). В 1102 у результаті угор.-хорв. унії X. опинилася у складі Угор. королівства, зберігши внутр. самоуправління на чолі з баном. 1526 хорв. феодали визнали владу габсбур. Австрії. В кін. 16 ст. більшу частину X. захопила Осман. імперія. В кін. 17 — на поч. 18 ст. хорв. землі були включені до складу Австрії (від 1867 — Австро-Угорщини). 1868 X. мала внутр. автономію. Історія сучасної хорв. державності почалася в умовах розпаду Австро-Угорщини внаслідок поразок у Першій світ, війні. 29.X 1918 X. проголосила незалежність і разом з Сербією, Чорногорією і Словенією утворила (1. XII 1918) Королівство сербів, хорватів і словенців (з 1929 — Королівство Югославія). Історія новоутв. монархії була бурхливою і складною. Серед подій, що безпосередньо стосувалися правосуб'єктності X., — заснування 1939 Хорв. бановини — адм.-тер. одиниці з авт. статусом. З поч. Другої світ, війни після дезінтеграції королівства 1941 виникла формально незалежна д-ва Хорватія. Проте вона була фактично контрольована фаш. Німеччиною. Після визволення X. розвивалася спочатку у формі т. з. народно-демократичної, а згодом соц. державності й на засадах федеративних зв'язків з ін. республіками, які 1946 утворили Федеративну Народну Республіку Югославія (з 1963 — Союзна Республіка Югославія, а з 1974 — Соціалістична Федеративна Республіка Югославія).

Державний герб Хорватії

Сучасна хорв. державність виникла внаслідок розпаду СФРЮ. Чинна конституція Республіки Хорватія прийнята 22.ХІІ 1990 представн. органом (Сабором), який почав виконувати функції парламенту. За цією конституцією було запроваджено змішану респ. форму держ. правління та передбачено широкі повноваження президента. В 1997, 2000 і 2001 до неї внесено зміни стосовно форми правління, зокрема, здійснено перерозподіл функцій у сфері викон. влади між президентом і урядом. Водночас парламент, утворений спочатку як двопалатний, був реорганізований на засадах монокамералізму.

Згідно зі ст. 70 конституції парламент — Сабор є представн. органом народу і носієм за-конод. влади у д-ві. До його складу входять не менше 100 і не більше 160 депутатів, обраних на 4 роки. Парламент може бути розпущений за рішенням президента, якщо не підтримає пропозиції про довіру урядові або протягом 120 днів після внесення на його розгляд проекту держ. бюджету не ухвалить відповід. закону. Рішення про розпуск Сабору президент приймає після консультацій з керівниками парлам. фракцій і за контрасигнуванням з боку прем'єр-міністра. Конституцією передбачена можливість його саморозпуску.

Осн. функціями Сабору є законотворчість, прийняття держ. бюджету і контроль за діяльністю уряду. Правом законод. ініціативи у Саборі наділені депутати, парлам. фракції, комітети і уряд. Президент не уповноважений повертати прийнятий парламентом закон на повтор, розгляд, але він має право звернутися до Конст. суду щодо конституційності вже чинного закону. Сабор може строком на 1 рік делегувати законод. повноваження урядові (крім питань регулювання сфер конст. прав і свобод, виб. системи, організації та діяльності органів держ. влади і місц. самоврядування). З усіх питань, віднесених до його компетенції, Сабор може призначати референдум. Гол. формою парлам. контролю є інтерпеляція, за якою 1/10 частина від заг. кількості депутатів може звернутися до уряду або його окр. членів. Голови слідчих комісій Сабору призначаються зі складу парлам. опозиції.

Президент здійснює представництво д-ви всередині й за межами країни, «відповідає за неухильне дотримання конституції, гарантує стабільність і єдність Республіки та регулярне функціонування уряду» (ст. 94 конституції). Президента обирають шляхом заг. виборів строком на 5 років. Одна й та сама особа може бути обрана лише двічі. Президент достроково усувається з поста за ініціативою Сабору в разі порушення конституції. Рішення про його усунення приймається Конст. судом, якщо за це проголосують 2/3 його складу (ст. 105). Президент здійснює більшість своїх повноважень за контрасигнуванням прем'єр-міністра. При цьому він може скликати уряд на засідання з визначеним ним порядком денним. Згідно з осн. законом президент і уряд співробітничають у визначенні й здійсненні зовн. політики і у сфері нац. безпеки. Викон. владу здійснює уряд відповідно до конституції і законів (ст. 107). Формування уряду починається з визначення президентом кандидатури на посаду прем'єр-міністра. Останній пропонує кандидатури на ін. посади в уряді. Визначений склад уряду разом з урядовою програмою має отримати довіру Сабору (процедура інвеститури). Всі члени уряду складають присягу перед парламентом. Суд. владу здійснюють суди (ст. 115). Усіх суддів судів заг. юрисдикції спочатку на 5 років, а потім безстроково призначає спец, орган (Нац. судова рада), більшість членів якого обирає парламент з-поміж самих суддів. Судді займають посаду до досягнення 70 років. Голова Верх, суду призначається строком на 4 роки і звільняється Сабором за пропозицією президента. До складу Конст. суду входять 11 суддів, обраних парламентом на 8 років. За формою держ. устрою Хорватія є унітарною д-вою. Держ. територія поділена на жупанії, град (місто) і громади. У жупаніях організоване регіон, самоврядування, а в містах і громадах — місцеве. Відповідні функції здійснюються представн. та викон. органами регіон, і місц. самоврядування. X. - член ООН з 1992, Ради Європи з 1996 та ін. міжнар. організацій.

Дип. відносини України з X. Встановлено 18.ІІ 1992.

В. М. Шаповал.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]