Навигация
 
ц
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ

(франц. centralisation, від лат. centralis — серединний, центральний) — 1) Зосередження керівництва, управління, організації певних сусп., політ, процесів в одних руках, нагромадження будь-чого в єдиному центрі; концентрація більшості функцій соціального і державного управління, відповід. прав та повноважень у центр, владних структурах (органах, установах тощо). Ц. характеризується переважно т. з. вертикальними зв'язками, за яких верхні рівні влади наділені широкими повноваженнями у прийнятті рішень, а їхні директиви (накази, постанови, рішення, інструкції та ін.) є обов'язковими для нижчих рівнів. При Ц. побудова системи управління і організація її функціонування грунтуються на безперервному постійно діючому і достатньо стійкому зв'язку підпорядкованості (субординації) кожної ланки управлінської системи єдиному центр, органу управління (див. Підвідомчість і Підпорядкованість). Централізаційні процеси, незважаючи на те, що їх упродовж розвитку цивілізації постійно супроводжують відцентрові тенденції, є історично домінуючими в політиці. Об'єктивно це зумовлено насамперед самою соціальною природою влади з її централізаторським за своєю суттю прагненням до єдиновладдя, панування і підпорядкування.

Саме процес Ц. виступає осн. чинником утворення на рубежі Середньовіччя і Нового часу держави-нації з її системою захисту населення від небажаного або й згуб, впливу та гарантіями необхідного рівня політичної і соціальної стабільності. Суб'єктивно на розвиток Ц., на думку більшості сучасних європ. учених (О. Марк, Ф. Кінські, Г. Еро та ін.), значний вплив справили ідеї Ж. Ж. Руссо про «загальну волю», що існує незалежно від інтересів кожного гр-нина. Зазначені ідеї призвели, на думку названих учених, до гіперцентралізації владних повноважень на одному полюсі сусп-ва — на його «вершині», зумовили деформацію і кризу самого поняття демократії. Ц., поряд з її позитивною істор. роллю і бла-год. впливом у справі забезпечення цілісності політ, систем, засвідчила межі своєї ефективності, у своїх крайніх проявах негативно вплинувши на світ, розвиток. Це виявилось і виявляється у сутнісних ознаках породженого Ц. «всепоглинаючого» централізму, що став «функцією етатизму» (О. Марк) і знайшов найповніше втілення у тоталітар. режимах 20 ст. Основними з цих ознак є: виникнення на основі централізму та пост, провокування ситуацій протистояння д-ви і сусп-ва, влади й народу; узурпація правлячою елітою права діяти від імені всього народу та поширення корупції у верхніх ешелонах влади; перевантаження центр, органів керівництва й управління і, як наслідок, послаблення ефективності їх діяльності; обмеження закон, прав і функцій нижчих ланок у системі соціального управління; репресивні засади в управлінні сусп-вом, зневага до людини, недовір'я до неї і, відповідно, підпорядкування особистих інтересів нац. чи держ. потребам.

Характерним проявом Ц. є централіз.-планова економіка, тобто такий екон. устрій країни, який заснований на засадах автаркії і має три визначальні риси: держ. власність на засоби в-ва; централіз. планування з боку відповідних владних структур; централіз. держ. управління екон. сферою на основі директив, планів та програм і пряме підпорядкування нижчих госп. органів вищим. Класичний приклад такої економіки — кол. Радянський Союз, в якому Держплан СРСР разом з ін. держ. органами розподіляв ресурси на в-во, інвестиції та асигнування. Ціни в цьому розподілі відігравали незначну роль. Існувала держ. монополія на зовн. торгівлю, а експорт розглядався як засіб отримання валюти для централіз. придбання певних імпорт, товарів з метою виконання завдань держ. плану. Внутр. ціни здебільшого встановлювались адм. шляхом і були ізольовані від світ, цін за допомогою податків та субсидій, а валютні курси використовувалися тільки як засіб обліку. Прав, регулювання екон. відносин здійснювалося переважно на основі підзакон. (відомчих) нормат. актів адм. характеру. Здійснення Ц. на дем. принципах передбачає: органічне поєднання Ц. з децентралізацією і демократизацією, що означає послідовний рух у бік відкриття «доступу до структури прийняття рішень для різних груп і окремих осіб у державі» (амер. політолог С. Ліпсет); концентрацією в єдиному центрі лише найсуттєвіших функцій керівництва і управління без обмеження прав і функцій низових ланок у системі соціального управління; врахування традицій конкр. сусп-в і знаходження ступеня оптим. поєднання Ц. та децентралізації з метою недопущення, з одного боку, надмір, концентрації, а з іншого — дисперсії влади.

2) У фін.-госп. діяльності — зростання обсягів фін. коштів, збільшення розмірів суб'єктів господарювання внаслідок об'єднання кількох капіталів або поглинання одного капіталу іншим (Ц. капіталу). Ц. є й утворення компаній у формі акціонерного товариства.

3) В обліковій справі — організація бухгалтерського обліку, за якою усі первинні та зведені док-ти структур, підрозділів надходять до єдиної бухгалтерії підприємства, організації чи установи для виведення єдиних, зведених і узагальнених результатів (Ц. обліку).

Літ.: Держ. управління в Україні: централізація і децентралізація. К., 1997; Держ. управління: теорія і практика. К., 1998; Цветков В. В., Горбатенко В. П. Демократія—Управління—Бюрократія. К., 2001; Селіванов В. М. Право і влада суверен. України: методол. аспекти. К., 2002.

В. П. Горбатенко, В. П. Нагребельний.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]