Навигация
 
ц
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ЦЕРКВА

(грец. — Божий дім) — специф. соціальний інститут, тип релігійної організації зі складною централізованою ієрархічною системою взаємовідносин усередині релігійних спільнот, їхніх зв'язків зі світськими організаціями та інститутами, передусім державними.

Ц. здійснює функцію опрацювання, збереження та передачі реліг. інформації, координації реліг. діяльності й контролю за поведінкою людей. У Ц. діє певна система орг.-інституційних норм, які містяться у віровченні, статутах, визначають структуру певної реліг. організації, характер взаємовідносин між віруючими, священнослужителями та ієрархами. Ц. є відносно самостійною структурою у політичній надбудові сусп-ва і діє нарівні з ін. політичними та ідеологічними інститутами.

Як соціальний інститут Ц. сформувалася в Рим. імперії у 2—5 ст. у результаті двох взаємопов'язаних процесів: формування складної ієрархічної структури і набуття певної сукупності соціальних функцій у надбудові рим. сусп-ва. Історично цей шлях характеризувався переходом від первісної ранньохрист. громади до Ц. До 5 ст. на теренах Рим. імперії сформувалася низка великих Ц., найбільший вплив серед яких згодом набула Римсько-католицька церква і Константинопольська православна церква.

Історично склалися різні моделі взаємовідносин Ц. з д-вою. У правосл. традиції вони отримали назву «симфоній церкви і держави». Суть її становить співпраця, взаємна підтримка і взаємна відповідальність, без втручання однієї сторони до сфери виключної компетенції іншої. Однак в абсолютно чистій формі «симфонії» не існувало, оскільки Ц. часто ставала об'єктом цезаропапістських зазіхань з боку держ. влади. У Рос. імперії православна Ц. посідала головне серед інших віросповідань публічно-правове становище. В Зх. Європі в епоху Середньовіччя склалася доктрина «двох мечів», згідно з якою обидві влади — церковна і державна (перша безпосередньо, друга опосередковано) — залежать від папи римського. Реформація не залишила фунту для збереження такої форми влади та залежності. У країнах, де перемогла Реформація, а згодом у деяких катол. країнах у церк.-держ. взаємовідносинах встановився принцип територіалізму, суть якого полягає у повному держ. суверенітеті на відповід. території, в т. ч. над діючими на ній реліг. громадами. Гаслом цієї системи взаємовідносин став принцип cujus regio, ejus religio (лат. — кожному королівству своя релігія). При послідовному втіленні цієї системи церк.-держ. взаємовідносин представники віросповідання, відмінного від віросповідання носіїв найвищої держ. влади, усувалися від неї. На практиці вкоренилася пом'якшена форма реалізації цього принципу — т. з. державна церковність: реліг. громада, яка становить більшість населення і до якої належить володар (імператор, князь), що офіційно іменується главою Ц., користується перевагами державної Ц. Поєднання елементів цієї системи церк.-держ. відносин із залишками традиційної, успадкованої від Візантії «симфонії», визначило своєрідність прав, статусу православної Ц. у Росії синодальної епохи (див. Синод).

Існує форма церк.-держ. відносин, яка має проміжний характер між радикал, відокремленням Ц. від д-ви, коли Ц. має статус приват. корпорації, і держ. церковністю. У цьому випадку Ц. має низку привілеїв та обов'язків, делегованих їй державою, не будучи державною у власному розумінні цього слова. Ряд сучас. країн (Великобританія, Греція, Данія, Норвегія, Фінляндія) зберігає держ. церковність. Ін. д-ви, яких стає дедалі більше (напр., США, Франція), свої відносини з реліг. громадами будують на принципах повного відокремлення. У США, що сформувалися як поліконфес. д-ва, утвердився принцип радикального відокремлення Ц. від д-ви; він визначає нейтральний щодо всіх конфесій характер владної системи. У Німеччині католицька, євангелічна та деякі ін. Ц. мають статус корпорацій публічного права, водночас ін. реліг. громади від д-ви повністю відокремлені й розглядаються як приватні корпорації. У деяких країнах, де Ц. зберігають держ. статус, він обмежується збиранням податків на їх утримання через держ. податкові установи. Водночас поряд з реєстрацією актів цивільного стану держ. адм. органами визнається прав, дійсність церк. записів під час хрещення народжених і оформлення шлюбу через церк. вінчання.

В Україні Ц. і реліг. організації відокремлені від д-ви, а школа — від Ц. (ст. 35 Конституції). Закон України «Про свободу слова та релігійні організації» (1991) розкриває зміст і сутність режиму відокремлення Ц. та реліг. організацій від д-ви, а школи — від Ц.; закріплено прав, основи для участі реліг. організацій у громад, житті. Регламентується їх прав, статус, у т. ч. майнові права; регулюються труд, відносини в реліг. організаціях і на підприємствах тощо. Водночас д-ва захищає права і законні інтереси Ц., реліг. організацій, сприяє встановленню відносин взаємної реліг. і світоглядної терпимості та поваги між гр-нами, які сповідують релігію або не сповідують її, між віруючими різних Ц. і релігій. Д-ва не втручається у здійснювану в межах закону діяльність будь-якої Ц., не фінансує діяльності Ц. і реліг. організацій. Усі Ц., віросповідання та реліг. організації є рівними перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї Ц., віросповідання чи реліг. організації щодо інших не допускається. Ц. в Україні не виконують держ. функцій, не беруть участі в діяльності політ, партій, не надають політ, партіям фін. підтримки, не висувають кандидатів до органів держ. влади, не ведуть агітації або фінансування виб. компаній кандидатів до цих органів.

Літ.: Академ, релігієзнавство. К., 2000.

П. Л. Яроцький.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]