Навигация
 
ц
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ЦИВІЛІСТИКА

(від франц. — спеціаліст з цивільного права, з лат.— громадянський, державний) — 1) Узагальнювальне поняття, яке вживається для визначення сусп. відносин цив.-прав. змісту, пов'язаних з цивільним правом, проблемами нормат. регулювання майнових та особистих немайн. прав фіз. і юрид. осіб та практикою цив. правовідносин. До Ц. традиційно відносять також сімейно-правові, цив.-процес. та приват, міжнар.-прав, відносини.

2) Галузь юрид. науки, предметом якої є: норми цив. права; цив. правовідносини як юрид. форма відповід. сусп. відносин, що регулюються цив. зак-вом; юрид. факти; суд., суд.-госп. і адм. практика застосування цив.-прав. норм. Система цієї галузі науки в цілому збігається з системою цив. права. Водночас існують певні відмінності, що випливають зі змісту зазнач, систем. Вона складається з таких осн. елементів: вчення про предмет, метод, функції і систему цив. права; вчення про цив. закони та підзаконні нормат.-прав. акти; заг. вчення про цив. правовідносини; теорія цив. правосуб'єктності (правосуб'єктність гр-н, юрид. осіб, д-ви); вчення про правочини (угоди); вчення про здійснення і захист цив. прав; заг. вчення про право власності, вчення про форми власності та суб'єктів права власності; вчення про особисті немайнові права; теорія автор, і винахідницького права; вчення про право інтелект, власності та її цив.-прав. захист; заг. теорія зобов'язань, вчення про цив. договір та про окр. види зобов'язань; вчення про спадкове право та ін. елементи. Сучасна Ц. як галузь прав, науки спирається на діалектич. метод дослідження цив.-прав. інститутів, застосовує осн. категорії діалектики [форму і зміст; суть і явище; причину і наслідок; дійсність і можливість; структуру і елемент; необхідність і випадковість; свободу волі (волевиявлення)] тощо. Використання цих категорій дає можливість з'ясувати суть і соціальне призначення цив.-прав. норм та інститутів, закономірності й форми їх існування та трансформації. Це, в свою чергу, дає можливість прогнозувати їх дальший розвиток, здійснювати заходи щодо вдосконалення цив. зак-ва та практики його застосування. У цив.-прав. науці широко використовуються також спец, методи наук, досліджень, зокрема: формально-логічний, системно-структурний, порівняльний, конкретно-соціологічний та ін.

Літ.: Братусь С. Н. Предмет и система сов. гражд. права. М.. 1963; Халфина Р. О. Общее учение о правоотношении. М., 1974; Субъекты гражд. права. К., 1984; Егоров Н. Д. Гражд.-правовое регулирование общественных отношений. М., 1988; Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право: Общие положения. М., 1997; Цивільне право, кн. 1. К., 1999; Актуальные проблемы гражданского права. М., 1999.

В. П. Нагребельний.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]