Навигация
 
ц
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ЦИЦЕРОН

Марк Туллій (Marcus Tullius Cicero; 3.1 106 до н. е., м. Арпінум, Лацій — 7.ХІІ 43 до н. е., побл. м. Кайєти, тепер м. Гаета, Італія) — давньорим. держ. діяч і мислитель, суд. оратор. Мав добру освіту. Після скинення імп. Луція Корнелія Сулли почалася політ, кар'єра Ц.: у 76—75 — квестор, у 69 — курульний едил. З 66 активно підтримував Гнея Помпея і став спочатку претором, а в 64— 63 — консулом. Викрив змову Луція Сергія Катиліни, розгромив заколотників, за що першим у Римі отримав почес. титул «Батька вітчизни». З 60 (за часів першого тріумвірату) вплив Ц. упав. У 58—57 — у вигнанні. Протягом 56—50 — прихильник Гая Юлія Цезаря і Гнея Помпея. У 51—50 — проконсул у Килікії. Від вересня 44 — вождь сенату і республіканців. Став в опозицію до другого тріумвірату (Марка Антонія, Гая Юлія Цезаря Октавіана і Марка Емілія Лепіда), підтримував Брута. В 43 до н. е. за ініціативою Антонія Ц. оголошений поза законом і вбитий центуріоном. Прав, і політ, вчення Ц. формувалося під безпосереднім впливом класиків давньогрец. філософії, найперше Платона, Арістотеля, Полібія та стоїків. Викладено у 19 трактатах, 58 промовах (політичних і судових) і понад 800 листах. Значна частина творчого доробку Ц. втрачена.

Цицерон Марк Туллій

Свої головні політико-правові ідеї Ц. сформулював уже в зрілому віці: «Оратор» (55), «Про державу» (54—51), «Про закони» (52), «Про межі добра і зла» (45), «Тускуланські бесіди» (45—44), «Про обов'язки» (44—43) та ін. В основі праворозуміння Ц. — природне право, яке виникло задовго до появи д-ви і є втіленням природи самої людини. Природа «створила нас для того, щоб ми поділяли між собою усю сукупність прав і користувалися ними спільно». Сутність права — у найвищому розумі, що «велить нам здійснювати те, що здійснювати треба, і забороняє протилежне», та визначає людям вічні закони, які «є силою природи, розумом і свідомістю мудрої людини, мірилом права і безправ'я, загальними для всіх віків».

Ц. підготував низку законопроектів. При цьому він вважав, що писав закони не лише для римлян, а й для всіх «чесних і твердих духом» народів: «Ми повинні бути рабами законів, щоб стати вільними»; «Благо народу — ось вищий закон», «Знання законів полягає не в тому, щоб пам'ятати їх слова, а в тому, щоб осягати їх зміст». Ц. став одним з фундаторів юридизації поняття «держава», розглядаючи її як правотворення, заг. правопорядок, «узгоджене правове спілкування» тощо. Розрізняв він і категорії «держава» та «громадянська спільнота», «громада». Д-ва, за визначенням Ц, «є надбанням народу... об'єднанням багатьох людей, пов'язаних між собою згодою у питаннях права і спільністю інтересів». Захищаючи респ. устрій Риму, Ц. рішуче виступав проти зосередження влади в одних руках, не кажучи вже про режим особистої диктатури. Він обережно ставився й до демократії, оскільки вона може перетворитися на «безумство і сваволю натовпу (на прикладі Афін)».

Тв.: Поли. собр. речей, т. 1. СПб., 1901; Письма, т. 1—3. М.— Ленинград, 1949—51; Избр. соч., т. 1-2. М., 1962; Диалоги. О гос-ве. О законах. М., 1966; Про д-ву. Про закони. Про природу богів. К., 1998.

Літ.: Адрианов В. Цицерон. СПб., 1889; Буассье Г. Цицерон и его друзья. М., 1914; Цицерон. 2000 лет со дня смерти. М., 1959; Утченко С. Л. Цицерон и его время. М., 1972; Мироненко О. М. Права і свободи людини у давній політ.-прав, думці. К., 1995. О. М. Мироненко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]