Навигация

 
ч
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ЧЕХІЯ

Чеська Республіка — д-ва в Центр. Європі. Тер. — 78,9 тис. км2. Нас. - 10,244 млн. чол. (2003, оц.): чехи (понад 81,2 %), морави (13,2 %), словаки (3,1 %) та ін. Столиця — м. Прага. Адм.-тер. поділ — 13 країв і столичне місто. Офіц. мова — чеська. Грош. одиниця — чеська крона. Нац. свято — День заснування самостійної Чеської держави (28 жовтня).

Чес. державність має давню історію. Тер. сучасної Ч. в 7 ст. входила до першого відомого політ, об'єднання зх. і частково пд. слов'ян Само, в 9—10 ст. — до Великоморавської д-ви. На поч. 10 ст. утворилася Чеська феодальна д-ва. З 2-ї половини 12 ст. Ч. — королівство у складі Священної Римської імперії. У 16 ст. чес. землі увійшли

Державний герб Чехії

до складу Австрійської імперії, згодом — Австро-Угорщини.

Сучасна чес. державність історично пов'язана з наслідками Першої світової війни 1914— 18. Після поразки у війні й розпаду Австро-Угорщини 1918 була утворена Чехословацька Республіка. Цій події передувала угода між чес. і словацькими партіями щодо єдиної д-ви. 1920 прийнято конституцію Чехословаччини, яка на той час вирізнялася своїм дем. характером. Вона, зокрема, передбачала автономію укр. земель — Підкарпатської Русі (Закарпаття). За наслідками Мюнхенської угоди 1938 між Німеччиною, Великобританією і Францією Чехословаччина була, по суті, розчленована. Наст, року вся тер. д-ви перейшла під контроль Німеччини, а на чес. землях утворено т. з. протекторат Богемії та Моравії. Після закін. Другої світової війни 1939 — 45 мали місце спроби поновити держ. лад, що існував за конституцією 1920. Проте 1948 до влади прийшла компартія Чехословаччини, було прийнято нову конституцію, якою Чехословаччина визначалася як «народно-демократична республіка». За конституцією 1960 д-ва отримала назву Чехословацька Соціалістична Республіка. Водночас була проголошена кер. роль компартії у сусп-ві. 1968 вторгнення військ Організації Варшавського договору перервало спробу реформатор, крила керівництва країни здійснити програму перетворень на шляху побудови «соціалізму з людським обличчям». В лист. 1989 виник Громадський форум як організована протидія правлячому режиму. В умовах масового невдоволення керівництво компартії зреклося влади; перемогла т. з. оксамитова революція. В грудні 1989 президентом країни був обраний лідер Громад, форуму В. Гавел.

1990 був прийнятий конст. закон про держ. символи Чеської Республіки. Введенням у дію цього акта розпочалося т. з. розлучення між Чехією і Словаччиною — суб'єктами тогочасної федерат, д-ви. 1991 прийнято Хартію осн. прав і свобод, якою, по суті, визначено конст. права і свободи людини та гр-нина. Цей процес у цілому завершився прийняттям 16.ХІІ 1992 представн. органом — Чеською нац. радою — конституції Чес. Республіки (набула чинності 1.1 1993). Разом з Хартією осн. прав і свобод та окр. актами — конст. законами — вона становить т. з. конституційну систему Чес. Республіки (ст. 112 конституції). За осн. законом, Ч. — парлам. республіка. Законод. влада належить Парламенту, який складається з двох палат. До нижньої — палати депутатів — входить 200 депутатів, обраних на 4 роки. До верхньої — сенату — входить 81 сенатор, яких обирають на 6 років. Третина сенаторів переобирається кожні 2 роки.

Вибори членів обох палат є заг. і прямими. При цьому до палати депутатів вони проводяться за пропорц. системою, а до сенату — за мажоритарною. Віковий ценз для актив, виб. права визначений у 18 років, а для пасивного — 21 і 40 років відповідно на виборах до палати депутатів і сенату. Правом законод. ініціативи наділені депутати, групи депутатів (фракції), сенат, уряд, а також представ, органи місц. самоврядування. Уряд має право визначати свою позицію щодо всіх законопроектів. Законопроекти спочатку вносяться на розгляд до палати депутатів. Якщо сенат відхиляє законопроект, ухвалений палатою депутатів, його виносять на повторне голосування в нижній палаті. Закон вважається прийнятим, якщо його при повтор, голосуванні підтримає абс. більшість депутатів. Президент може повернути на повтор, розгляд прийнятий Парламентом закон. Якщо палата депутатів ще раз приймає такий закон абс. більшістю голосів, він має бути оприлюднений. Особливістю законод. процесу є те, що за умов, коли палату депутатів розпущено, сенат з «невідкладних питань» і за пропозицією уряду приймає акти, які мають силу закону. Такі акти не можуть бути прийняті лише з питань, зокрема, держ. бюджету та його виконання.

Чехія. Мапа

Главою д-ви є президент, статус якого визначений у гл. «Виконавча влада» конституції. Президент обирається Парламентом на спільному засіданні палат строком на 5 років. Віковий ценз для кандидатів у президенти визначений у 40 років. Одна і та сама особа може бути обрана лише на два строки поспіль. Президент може бути усунений з поста рішенням Конст. суду, прийнятим за звинуваченням у держ. зраді, яке сформулював сенат. Частину своїх повноважень президент здійснює шляхом прийняття рішень, які мають силу лише після їх підписання (контрасигнування) прем'єр-міністром або визначеним ним міністром. Зокрема, сюди віднесені повноваження з питань зовнішньополіт. діяльності й у військовій сфері, а також право призначати суддів. З іншого боку, президент уповноважений без участі уряду призначати і звільняти главу уряду, у визначених конституцією випадках розпускати палату депутатів, повертати на повтор, розгляд прийнятий Парламентом закон, за згодою сенату призначати суддів Конст. суду тощо. За конституцією, «уряд є вищим органом виконавчої влади» (ст. 67). До його складу входять прем'єр-міністр, його заступники та міністри. Президент призначає прем'єр-міністра і за його пропозицією — ін. членів уряду. Посада члена уряду є сумісною з мандатом депутата чи сенатора. Уряд у цілому є політично відповідальним перед палатою депутатів. Прем'єр-міністр «організовує діяльність уряду, керує його засіданнями, виступає від його імені і виконує інші обов'язки, покладені на нього конституцією або законами» (ст. 77 конституції). Уряд приймає рішення колегіально: для ухвалення будь-якої його постанови необхідна згода більше половини від заг. складу його членів. Найвищим судом заг. юрисдикції в Ч. є Верховний суд. Конст. суд, до складу якого входять 15 суддів, визначено «судовим органом захисту конституційності» (ст. 83 конституції). Судді заг. судів займають посаду безстроково; строк повноважень суддів КС — 10 років. За формою держ. устрою Чехія є унітар. д-вою. її територія поділяється на краї та муніципії. Населення відповід. адм.-тер. одиниць обирає строком на 4 роки представн. органи місц. самоврядування — асамблеї; останні на такий же строк формують викон. органи (ради) на чолі з мерами.

Ч. - член ООН з 1993, Ради Європи з 1993, НАТО з 1999, ЄС з 2004 та ін. міжнар. і регіон, організацій.

Дип. відносини України з Ч. встановлено 30.1 1992.

В. М. Шаповал.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]