ЧЕТВЕРТИЙ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ

- акт, яким було проголошено самостійність, незалежність і суверенітет Української Народної Республіки. Ухвалений у ніч на 12(25).І 1918 на засіданні Малої Ради Української Центральної Ради. В універсалі зазначалося, що УНР хоче жити у згоді з усіма державами-сусідами, УЦР зобов'язала Раду народних міністрів УНР вести мирні переговори у м. Брест-Литовську щодо укладення миру, визначила курс на тверду і рішучу б-бу з більшовиками, обіцяла по поверненні солдатів з фронтів переобрати волосні й повітові нар. ради та міські думи, передбачала провести соціалізацію і передачу землі труд, народові без викупу. Визнавалися усі свободи, проголошені в Третьому універсалі Української Центральної Ради, а також права всіх націй в УНР на нац.-персональну автономію. Передбачалося вирішити питання про федерат, зв'язок з республіками, що виникли в межах кол. Рос. д-ви.

Проголошуючи у Четвертому універсалі повну й абсолютну незалежність та самостійність України, Центр. Рада заявляла, що не пориває зі своєю традиц. ідеєю федералізму і залишає у цій справі ост. слово за Українськими установчими зборами. Внаслідок повалення УЦР і встановлення гетьм. правління П. П. Скоропадського закладені в універсалі програмні завдання не були реалізовані.

Літ.: Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє минуле. Л., 1923—24; Яковлів А. Основи Конституції УНР. Париж, 1935; Грушевський М. На порозі нової України: гадки і мрії. К., 1991; Мироненко О. М. Проголошення самостійності УНР у січні 1918. В кн.: Укр. державотворення: невитребуваний потенціал. К, 1997; Укр. парламентаризм: минуле і сучасність. К., 1999.

О. М. Мироненко.