Навигация
 
ш
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ШАН ЯН

(Вей Ян, Гунсунь Ян; між 400 та 390 до н. е., царство Вей — 338 до н. е., царство Цінь) — давньокит. держ. діяч і реформатор, один з гол. фундаторів школи законників — легістів (фацзя). Виходець із збіднілої аристокр. родини. Вчився у першого міністра царства Вей філософа Лі Куя. У 361 до н. е. поступив на службу до ціньського царя Сяо Гуна, 359 до н. е. став його гол. радником (першим міністром), у 358—348 до н. е. провів держ. реформи, які викликали невдоволення аристократії, у т. ч. двірцевої верхівки. Після смерті Сяо Гуна був схоплений і страчений разом з усією сім'єю.

Прав, і політ, погляди Ш. Я., спрямовані на подолання поширених у той час ідеалів конфуціанства у сфері управління д-вою, викладені його учнями у «Шан цзюнь шу» («Книзі правителя області Шан»), завершеній у 3 ст. до н. е. Гол. постулати праці виходять з учення Гуань Чжуна (помер 645 до н. е.). Д-ва, за Ш. Я., для процвітання спирається на жорстокі закони і суворі покарання, досягає спокою і благоденства завдяки землеробству і війнам. Вона може стати бідною і слабкою, якщо не зможе запобігти нагромадженню у ній «отрути паразитів», до яких Ш. Я. відносив музику, повагу до кол. порядків, небажання воювати, уявлення про війни як про щось ганебне тощо. Завдання мудрого правителя д-ви: ослабити прихильників; правити виключно на підставі закону; встановити єдині правила заохочення і покарання, розгалужену систему тотал. взаємостеження, всеохопного доносительства, колективної відповідальності за принципом кругової поруки; ухвалити закон, який забезпечить неухильне дотримання ін. законів; закріпити чітке коло прав і обов'язків підданих; формулювати закони так, щоб вони були ясними і доступними для сприйняття як розумними, так і дурнями; творити закони, які б відповідали звичаям народу; добре знати, що люди люблять і що ненавидять; бути справедливим до всіх підданих. Ш. Я. був переконаний, що порядок у д-ві забезпечується трьома шляхами: 1) через закон, якого повинні дотримуватися і правитель, і сановники; 2) через довіру, що встановлюється спільно і правителем, і сановниками; 3) через владу, яку застосовує сам правитель. Особливу увагу у праці Ш. Я. приділяє системі покарань та заохочень. У д-ві, на його думку, на 9 покарань має бути одне заохочення. У сильній д-ві таке співвідношення становить 7:3; у д-ві, приреченій на загибель, — 5:5. Покарання, навіть за дрібні вчинки, мають бути найсуворішими, оскільки саме покарання породжує силу, сила — могутність, могутність — велич, велич — страх, а страх породжує чесноти і доброту, яка, у свою чергу, теж походить від сили. Чи не єдиним видом покарання у Ш. Я. є смертна кара, яку необхідно застосовувати не тільки до того, хто порушив закон, а й до трьох категорій його найближчих родичів без будь-якої поблажливості за минулі заслуги і чесноти. Єдиний виняток у Ш. Я. становлять донощики, які ще й заохочуються тим, що займають посаду того, на кого вчинили донос. Ш. Я. відкидає людинолюбство, вважає розум і красномовство причиною безладдя, закликає оглуплювати народ з тим, щоб ним було простіше управляти. Виходячи з твердження «народ слабкий — держава сильна, держава сильна — народ слабкий», реформатор вимагав від правителя послаблювати підданих. Він радить цареві й чиновникам усіх рангів добре вивчати закони і оволодівати мистецтвом їх тлумачення для підданих. Тому, хто навмисне чи ненавмисне дасть помилкове роз'яснення, загрожувало покарання за неправильне тлумачення статті, а тому, хто насмілиться виправити хоча б один ієрогліф у тексті закону, — смертна кара без права на помилування. Ще одне правило Ш. Я. — «коли закони короткі, кількість покарань зменшується».

Ш. Я. запровадив право приват, власності на землю, офіційно дозволив купівлю-продаж зем. ділянок, заохочував землеробство, обмежив ремісництво і торгівлю, а тих, хто ними займався, перетворив на держ. рабів, позбавив аристократію права успадкування держ. посад, скасував систему спадкування володінь еліти, поділив царство на 31 адм. повіт, увів систему кругової поруки у селах (п'ятидвірки, десятидвірки) тощо.

Після страти Ш. Я. його реформи продовжували жити. У 221 до н. е. навколо царства Цінь об'єдналися величезні території, і реформи Ш. Я. поширились на всю країну. Але вже 207 до н. е. імперія була розтрощена повсталим народом, а доктрина легізму надовго дискредитована.

Вченням Ш. Я. було започатковано практику творення велетенських політ.-адм. машин, всеохопного механізму примусу особистості, концептуально-інституц. основ авторитаризму і тоталітаризму.

Літ.: Книга правителя области Шан. М., 1968; Древнекит. философия, т. 2. М., 1973; Мироненко О. М. Проблема прав і свобод людини у давній політ.-прав. думці. К., 1995.

О. М. Мироненко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   ш   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]