Навигация

 
ш
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ШРІ-ЛАНКА

Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка (Sri Lanka, Sri Lanka Prajathantrika Samajavadi Janarajaya) — д-ва у Пд. Азії на однойм. о-ві в Індійському ок. Тер. — 65,6 тис. км2. Нас. - 19,74 млн. чол. (2003, оц.): сінгали (74 %), таміли (18 %) та ін. Столиця — м. Шрі-Джаявар-денепура-Котте (офіційна), м. Коломбо (фактична). Адм.-тер. поділ — 8 провінцій. Офіц. мови — сингальська і тамільська. Грошова одиниця — шріланкійська рупія. Нац. свято — День незалежності (4 лютого). Тер. Ш.-Л. до початку н. е. була заселена вихідцями з Пн. Індії (сінгалами) та з Пд. Індії (тамілами). В 3 ст. до н. е. тут склалося велике держ. об'єднання — Деванампіятіссе. В 15 ст. утворилися З д-ви — Котте, Канді та Джафна. Починаючи з 1505 португ. торгівці захопили узбережжя Ш.-Л.; 1658 їх витіснили голландці. З 1796 — володіння Великобританії; з 1802 — її колонія. 4.ІІ 1948 Великобританія надала Ш.-Л. (тоді — Цейлон) незалежність зі статусом брит, домініону. 22.V 1972 проголошено незалежну Республіку Ш.-Л., з 1978 — Демократичну Соціалістичну Республіку Шрі-Ланка. З поч. 80-х pp. 20 ст. внутрішньополіт. ситуація у Ш.-Л. ускладнилася перманентним військ. -політ. конфліктом на підґрунті міжетн. сінгало-тамільського конфлікту, що призвів до формування сепаратист, етн. руху за утворення незалежної тамільської д-ви «Таміл Іламу», гол. рушійною силою якого стала екстреміст, орг-ція «Тигри визволення "Таміл Іламу"», котра розпочала збройну б-бу. 1983 конфлікт між урядом і повстанцями загострився, було введено надзв. стан. Після парлам. виборів у грудні 2001 обидві сторони конфлікту оголосили про припинення вогню. У лютому 2002 за посередництвом Норвегії вони підписали спільну мирну угоду.

Державний герб Шрі-Ланки

Ш.-Л. (до 1972 — Цейлон) — унітарна презид. республіка. Діє конституція від 16.VIII 1978. Прав, система Ш.-Л. представлена англ. звичаєвим правом, а також романо-герм., мусульм., сингальським і місц. традиц. правом. Главою д-ви є президент, який обирається заг. прямими виборами на 6 років. Законод. влада належить однопалат. парламенту у складі

225 депутатів, що обирається за пропорц. системою строком на 6 років. Суд. влада представлена Верховним судом, Апеляційним судом і судами заг. юрисдикції. Ш.-Л. - член ООН з 1955, ЮНЕСКО та ін. міжнар. і регіон, організацій, учасник Руху неприєднання.

Дип. відносини України зі Ш.-Л. встановлено 12.ІІ 1992.

В. Л. Федоренко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]