Навигация
 
ю
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ЮС СТРІКТУМ

(лат. jus strictum — суворе право) — право, що витлумачено без будь-якої зміни і в найточнішому його розумінні; формула рим. права, що дозволяє протиставити суворо форм, застосуванню прав, норм більш поглиблене їх тлумачення з урахуванням вимог bona fides (лат. — добросовісності). У міжнар. праві поняття Ю. с. пов'язано з розвитком у ньому позитивіст, начала на противагу нормам, заснованим на реліг., етич., природних та ін. подібних засадах. Д-ви у цей період були єдиними суб'єктами міжнар. права, і міжнар. звичаєве право розвивалося передусім по лінії Ю. с, а саме як система прав, норм, які мали тлумачитися суворо і буквально. Тому міжнар. звичаєве право було типовим Ю. с. і у відповідних частинах залишається таким до нашого часу. Права в цій системі мали тенденцію трансформуватися в абсолютні права, однак таке їх жорстке здійснення не ототожнювалося із зловживанням правами. Так, майже абс. право імунітету дип. агентів за кордоном урівноважено абс. правом оголосити такого агента небажаною особою (персоною нон грата). Водночас тривала договірна практика держав призвела до того, що норми міжнар. права, виконання яких пов'язано із застосуванням принципу добросовісності або принципу неупередженості, поступово почали розглядатися у міжнар. угодах консенсуальними. В результаті в сучас. міжнар. договірному праві й міжнар. звичаєвому праві, що походить від договорів, Ю. с. значною мірою трансформувалося в юс еквум, тобто в норми міжнар. права, які мають тлумачитися і застосовуватися розумно та неупереджено. Зокрема, це випливає з норм, які характеризують принцип визнання, а саме, що нові спільноти, котрі набувають міжнар. правосуб'єктності, мають вважатися такими, що визнаються юс еквум тією мірою, якою воно включено до міжнар. звичаєвого права.

Літ.: Schwarzenberger G. A, Brown Е. D. A Manuel of International Law. London, 1976.

В. H. Денисов.

ЮС ЦИВІЛЕ

(лат. jus civile — цивільне право) — термін римського права, який згідно з визначенням рим. юриста Е. Папініана, даним у Дигестах Юстиніана, є правом, що походить від статутів, плебісцитів, сенатус-консультів, указів імператора та авторитетних юристів. Етимологічно Ю. ц. вказує на право, надане гр-нам (лат. cives), а з посиланням на Рим є цив. правом для рим. гр-н (лат. jus civile proprium Romanorum — власне римське цив. право). Для юристів респ. Риму Ю. ц. було правом, що застосовувалося до взаємовідносин гр-н, і, отже, приват, правом. Ранні трактати, присвячені Ю. ц. [«Libri juris civilis» або «Comrnentarii juris civilis» (або de jure civili)], стосувалися майже виключно приват, права. Одним з найвідоміших коментарів Ю. ц. було «Цивільне право у трьох книгах» рим. юриста М. Сабіна. Його системи дотримувалися і пізніші юристи, які називали свої праці «відповідно до Сабіна» (ad Sabinum).

В рим. праві протилежністю Ю. ц. є юс преторіум, або юс гонораріум (лат. jus praetorium, або jus honorarium), — преторське право, за яким претори, будучи вищими магістратами в респ. Римі після консулів, мали право оголошувати едикти народу (лат. jus edicendi), щоб підтримати (лат. adjuvare), доповнити (лат. supplere) або виправити (лат. corrigere) існуюче право в інтересах громади (лат. proper utilitatem publicum — власне суспільної користі) і таким чином врахувати умови прав, та екон. розвитку останньої. Це стосувалося й Ю. ц., яке також могло змінюватися претор, правом (Дигести Юстиніана). Преторське право стосувалося насамперед процедур, заходів, які, не змінюючи структури первіс. інституцій, реформували їхню захисну функцію, що іноді призводило до істот, змін в чинному праві. Водночас Ю. ц. було відмінним і від юс генціум, що частково збігалося з юс преторіум. Термін «юс цивіле» також застосовується до системи норм приват, права, яке саме в цьому значенні називається «цивільним правом».

В. Н. Денисов.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]