Навигация

 
в-вер
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ВАЛАХІЯ

— істор. область на Пд. Румунії, між Карпатами і Дунаєм. Річка Олт ділить В. на дві частини — Мунтенію (Велика В., центр — Бухарест) і Олтенію (Мала В., центр — Крайова). На території В. — 13 повітів сучас. Румунії: Арджеш, Бреїла, Бузец, Вилча, Горж, Долж, Димбовиця, Ілфов, Ме-хедінці, Олт, Прахова, Телеорман, Яломиця. Історія В. сягає 2 ст. У 106 її землі, населені гето-дакійськими племенами, були завойовані Рим. імперією, у складі якої вони перебували до 271. У 3 ст. на тер. В. вдерлися готи і гепіди, у 4—6 ст. — гуни та авари, в 6—9 ст. тут з'явилися слов'яни. Вони злилися з місц. романізованим населенням, внаслідок чого приблизно в 9 ст. сформувався новий етнос — волохи, які стали найближчими предками східнороман. народів. Упродовж 9-13 ст. землі В. були в складі однієї з найбільших тогочас. держав — Київської Русі. Разом з волохами тут мешкали слов'ян, племена уличів і тиверців. Населення краю поповнювали також утікачі з Галицького князівства, яких називали «вигінцями». Волохи та пд. слов'яни заселяли чималу територію дністровсько-карпатських земель. У 13 ст. частина В. була захоплена монголами.

Під тиском сусідніх народів волохи переселяються на ін. землі, зокрема у Сх. Прикарпаття, де продовжують проживати спільно зі слов'янами. У цих повторних контактах з давньоруським населенням поступово формується новий етнос — молдовський народ. У 1324 волохи утворюють самост. д-ву — Ва-лахію. Тут утверджується династія Бассара-бів, які з невеликими перервами правили аж до припинення роду (1654). Протягом 15—16 ст. В., Молдова і Трансільванія вели виснажливу боротьбу проти Османської імперії, яка намагалася поневолити Придунайські князівства. З 15 ст. В. почала платити їй данину, а в 16 ст. повністю підпала під її владу. Поміж правителів В. 16—17 ст. виділяються М. Хоробрий (1592— 1601) та М. Бассараб (1633-54). У кін. 16 ст. війська М. Хороброго розгромили турків. В., Молдова і Трансільванія об'єдналися в єдину д-ву, яка, однак, невдовзі розпалася; тур. панування було відновлено. Зусилля М. Хороброго зберегти незалежність В. уславили його як національного героя. М. Бассараб поліпшив систему управління В., кодифікував цив. та крим. право, збудував нові школи, монастирі, церкви. Після 1716 Туреччина призначала господарями у В. здебільшого греків-фанаріотів. Упродовж 1716—1856 внаслідок шести рос-тур. воєн В. 6 разів займали рос. війська. Кю-чук-Кайнарджійський мирний договір 1774 між Росією і Туреччиною започаткував рос. протекторат над В. Найб. вплив на цей край Рос. імперія мала в 1-й пол. 19 ст.

У 20—50-х рр. 19 ст. у В. розгорнувся нац.-визв. рух. Хоча Валаське повстання 1821, очолюване Т. Владимиреску, було придушене тур. військами, однак воно покінчило з фанаріотським режимом. За Акерманською конвенцією 1826, між Росією і Туреччиною відновлювалося самоврядування В. Адріано-польський мирний договір 1829 підтвердив автономію цієї території. У 1829—34 В. перебувала під протекторатом Рос. імперії. 1831 тут прийнято першу конституцію — т.з. Органічний регламент. 1847 ліквідовано митний кордон між В. і Молдовою. Під впливом Франц. революції 1848 і тиском нар. руху правитель країни Г. Бібеску (1842—48) відмовився від титулу князя і підписав нову, ліберальну конституцію. Проте спільними діями Росія і Туреччина відновили васальне становище В. Балт-Лиманський договір 1849 поставив князів Молдови і В. під подвійний рос. і тур. контроль. Однак серед населення В. посилювалося прагнення до об'єднання з Молдовою. 24.1 1859 скликані відповідно до Паризької конвенції 1858 Виконавчі збори обрали господарем В. полковника А. Кузу. Він же ще 5 січня посів молд. престол. 1861 об'єднане держ. утворення дістало назву «Румунія». Літ.: Палаузов С. Н. Рум. господарства Валахия и Молдавия в истор.-полит, отношении. СПб., 1859; Виноградов В. Н. Россия и объединение рум. княжеств. М., 1961; Истор. корни связей и дружбы укр. и модд. народов. К., 1980; Мохов Н. А. Дружба ковалась веками (молд.-рус.-укр. связи с древнейших времен до начала XIX в.). Кишинев, 1980.

П. П. Музиченко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   в-вер   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]