Навигация
 
г-герб
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ГАЙДАМАЧЧИНА

- нар.-визв. рух на Пра-вобереж. Україні у 18 ст. проти феодально-кріпосн. та нац.-реліг. гніту Польщі. В істор. документах уперше згадується 1717 стосовно озброєних угруповань у Київ, та Брацлав. воєводствах. З плином часу цим словом стали називати учасників стихійних рухів, які збиралися у ватаги й нападали на пан. маєтки. Соціальну базу Г. становили селяни, наймити, а також міщани, ремісники, навіть збіднілі представники шляхти і духівництва. Ватаги гайдамаків складалися з невеликої кількості озброєних повстанців (кілька десятків). Вони застосовували партизанську тактику боротьби, використовували селян як інформаторів, перед нападом проводили розвідку. З часом гайдамаки налагоджують зв'язки із запоріжцями. Осн. причинами виникнення Г. були жорстокий гніт з боку польс. шляхти, визиск селян, засилля католицизму тощо. Перша хвиля гайдамац. руху не мала організованого антифеод. характеру; здебільшого це були дрібні виступи. Справді потужне повстання гайдамаків спалахнуло в 1734 під проводом Верлана — сотника надвірного війська князя Є. Любомирського. Спонукальним мотивом стала присутність рос. армії на Правобережжі, яка разом з гетьм. полками підтримувала кандидатуру Августа III на обрання королем Польщі. Верлан, поширюючи чутки про грамоту рос. цариці Анни, в якій начебто був заклик нищити поляків, зібрав майже тисячу повстанців і розпочав похід на Київщину та Поділля. Зазнавши поразки, втік до Молдови. Щоб зупинити гайдам. рух, польс. уряд підкупив одного з його ватажків С. Чалого, який завдав чимало шкоди повстанцям. 1741 зрадник був страчений гайдамаками загону Г. Голого.

Великого розмаху набуло повстання 1750, яке знову охопило Київщину та Поділля. Гайдамаки взяли ряд міст й укріплених пунктів, зокрема Умань, Вінницю, Фастів та ін. Однак повстання зазнало поразки через його слабку організацію та відсутність у гайдамаків чіткого плану дій. Найб. поширення набуло повстання 1768— 69, очолюване М. Залізняком та І. Гонтою, — Коліївщина. До вибуху призвело виникнення польс. конфедерації у Барі на Поділлі та жорстоке переслідування її учасниками правосл. духівництва. Польс. уряд за допомогою рос. військ жорстоко придушив повстання. Після цього Г. пішла на спад. Затухання гайдам. руху збіглося з ліквідацією Запорізької Січі, на землях якої із селян-утікачів формувалося чимало загонів повстанців.

Літ.: Мордовцев Д. Гайдамаччина. СПб., 1870; Архив Юго-Зап. России, ч. 3. Акты о гайдамаках (1700-1768), т. 3. К., 1876; Лола О. П. Гайдам. рух на Україні 20—60-х рр.

XVIII ст. К., 1965; Бутрин М. Гайдам. повстання 1768 р. (Коліївщина). Бібліогр. список важливійшої л-ри. Л., 1968.

І. К. Омельченко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   г-герб   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]