Навигация
 
гере-гос
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ГЕСТАПО

(нім. Gestapo, скороч. від Geheime Staatspolizei — таємна державна поліція) -система спеціальних органів нацист. Німеччини (1933—45), які боролися переважно таємними методами з політ, противниками фашизму всередині країни і на окупованих територіях. Ств. як відділ у структурі М-ва внутр. справ Пруссії 26.III 1933. У лист. 1933 реорганізовується у незалежне управління і переходить у безпосереднє підпорядкування прем'єр-міністру Пруссії Г. Герінгу. Всім поліц. органам було наказано надавати підтримку Г. у боротьбі з політ, противниками. У лютому 1936 приймається прусський закон про держ. таємну поліцію. Закон визначив, що дії спец, служби не підлягають суд. контролю і поширюються на всю тер. Німеччини. Г. оголошувалося центр, органом збору політичної інформації, і на нього покладалося розслідування виступів проти нацист, партії. 26.VI 1936 відбулася реорганізація управління і кер. органів СС з метою централізувати поліц. владу. Виникли дві великі установи під проводом Г. Гімлера, рейхсфюрера СС і нач. нім. поліції: головне управління поліції безпеки («зіпо», очолюване групенфюрером СС Р. Гейдріхом) і головне управління поліції порядку («орпо», очолюване полковником К. Делюге). Саме до складу «зіпо» увійшли структурними підрозділами держ. крим. поліція («кріпо») і держ. політ, поліція («гестапо», очолювана обергрупенфюрером СС Г. Мюллером). Центр, апарат Г. складався з 12 відділів, кожен з них мав конкр. ділянку

«роботи»: 1-й відділ займався комуністами; 2-й — церковниками, емігрантами, євреями, масонами; 3-й — опозиціонерами; 4-й — завідував концтаборами; 5-й — вивчав соціаль-но-політ. проблеми; 6-й — здійснював радіоперехоплення; 7-й — працював у масових орг-ціях; ін. відділи, що займалися органами друку, іноз. політ, поліціями, вели контррозвідку у самій спец, службі тощо. 1939 було створене гол. управління імперської безпеки (РСХА), яке об'єднало гол. управління поліції безпеки і гол. управління безпеки СС (СД). РСХА очолив Р. Гейдріх, начальник поліції безпеки і СД (з 1942 — Е. Кальтенбрунер), який підпорядковувався особисто Г. Гімлеру. Г. увійшло до складу РСХА на правах IV управління, яке об'єднало операт. відділи центр, апарату Г. Безпосереднім керівником Г. до 1945 залишався бригаденфюрер СС Г. Мюллер. Периферійні органи спец, служби були представлені гол. штабами й штабами Г., що мали аналогічну структуру. Серед функцій Г. — проведення поперед, розслідування у справах щодо ворожих д-ві політ, течій, угруповань, управління концтаборами тощо. З 1936 Г. надані права позасудово страчувати «державних злочинців», відправляти в концтабори «потенційних правопорушників» з метою ефективної боротьби проти учасників антифашист, руху в Німеччині, дисидент, настроїв щодо політ, режиму. Було створено розгалужену агентурну мережу на підприємствах, в установах і організаціях, існував і спец, відділ нагляду за членами фашист, партії. Під час 2-ї світ, війни 1939—45 Г. створило на окупованих територіях мережу своїх органів, що координували і здійснювали терористичні акції проти мирного населення і Руху Опору. Після нападу Німеччини на Рад. Союз органи Г. діяли на всій окупованій нім. військами рад. території. Мережа об'єднаних філій «зіпо» і СД (з центрами управління у Ризі та Києві) входила до карального апарату створених 1 .IX 1941 рейхскомі-саріатів «Остланд» і «Україна». У складі мобільних військ.-терорист. груп СД і «зіпо» (ейнзатцгруп, зондеркоманд тощо) й таємної польової поліції (ГФП) Г. брало участь у масовому знищенні мирних гр-н, страчувало військовополонених і партизан, учасників Руху Опору. Після поразки Німеччини 1945 Контрольна Рада (спільний орган СРСР, СПІА, Великобританії та Франції, створений для здійснення верх, влади в Німеччині на період її окупації) законом № 2 ліквідувала Г., а Міжнародний військовий трибунал (у м. Нюрнберзі) 1946 визнав його злочинною організацією.

Літ.: Нюрнб. процесе над главными немецкими военными преступниками, т. 6. М., 1960; Мельников Д., Черная Л. Империя смерти. Аппарат насилия в нацист. Германии. 1933-1945. М., 1987; Семиряга М. И. Тюрем, империя нацизма и ее крах. М., 1991. В. О. Козенюк.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   гере-гос   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]