Навигация
 
гере-гос
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ГЕТТО

(італ. ghetto - назва кварталу у Венеції, від ghettare — кидати, класти) — за доби Середньовіччя частина міста, виділена для проживання євреїв. Термін, ймовірно, походить від назви гарматної майстерні у Венеції, поблизу якої знаходився забудований євреями квартал. Г. виникли в епоху феодалізму в багатьох країнах Європи та мусульм. Сходу в результаті нац.-релігійної відокремленості та екон. організації євр. населення міст. У 14—15 ст. Г. перетворено в місця примус, проживання євр. населення, у чому були зацікавлені гільдійське купецтво і цех. майстри, котрі побоювалися конкуренції євреїв, а також духівництво, яке вбачало у Г. засіб утвердження реліг. фанатизму. Найвідоміші Г. були у Франкфурті-на-Майні, Празі, Венеції, Римі. Всередині Г. життя регулювалося багатою верхівкою євр. громади і рабинатом. З огляду на певну кон-фліктогенність у ставленні до іуд. громади з боку неєвр. населення міста вихід з Г. у нічний час та у святкові дні не дозволявся (ворота в Г. на ніч зачинялися). У 1-й пол. 19 ст. у європ. країнах Г. зникли і збереглися лише на мусульм. Сході. У Рос. імперії Г. в традиц. розумінні не було. Лише в кількох містах на території, яка відійшла до Росії після поділу Польщі (1795), до 1862 право поселення євреїв за межами спеціально виділених вулиць і кварталів було обмежене. Цар. уряд з метою захисту рос. купців від конкуренції з боку євреїв заборонив їм мешкати на тер. власне Росії. Зона розселення євреїв («смуга осілості») обмежувалася місцями їхнього первинного проживання на новоприєднаних до імперії землях — Правобереж. Україні, Білорусі, Литві. Ця зона існувала до 1917. З 1939 Г. почали створюватися гітлер. Німеччиною в окупованих нею країнах Сх. Європи, що стало практ. втіленням фашист, доктрини вищості арійської раси, реальним виявом геноциду. Г. були перетворені на величезні концтабори, в яких здійснювалася фіз. ліквідація євр. населення. Термін «гетто» іноді вживається для позначення району міста, в якому вимушені селитися нац. або расові меншини (напр., негритянське Г. у Нью-Йорку — Гарлем).

Літ.: Тюменсв А. И. Евреи в древности и в средние века. Пг., 1922.

В. Ф. Смолянюк.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   гере-гос   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]