Навигация
 
д-демаг
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ДАНТЕ

(Данте Аліг'єрі; Dante Alighieri; 30.V 1265, Флоренція - 14. IX 1321, Равенна)-італ. мислитель і поет. Ймовірно, навч. у школі правознавства (Болонья). Брав активну участь у громад.-політ, житті, був одним із семи пріорів, тобто входив до уряду Флоренції. Як противник рим. папи 1302 зазнав переслідувань, змушений був покинути країну. Д. було заочно винесено вирок: спочатку у вигляді штрафу в 5000 малих флоринів, а потім засуджено до спалення. 1315 фло-рент. уряд оголосив амністію вигнанцям і емігрантам. Д. відмовився пройти принизливу процедуру покаяння і зречення своїх поглядів. Його було вдруге засуджено до страти. Цього разу до смерті засуджувалися і сини Д. За життя мислителя вирок не було скасовано.

У наукових трактатах «Бенкет» (1304-08), «Монархія» (1313), поемі «Комедія» (1307— 21, відома під назвою «Божественна комедія») Д. не лише відобразив духовне життя свого часу, а й відтворив широку панораму держ.-правової системи Європи. Він розкрив суть внутр. політики та зовнішньополіт. заходів феод, правителів, взаємовідносини центр, держ. влади і місц. феод, знаті, городян, стосунки правлячих кіл та опозиції. Д. глибоко проаналізував процес формування і розвитку феод, монархій зі становим представництвом у різних країнах континенту, вказавши на їх суттєві відмінності і специфіку. Своє бачення деяких істор.-правових проблем Д. виклав у концепції «ідеальної світової монархії». Д. вказував, що гол. призначення людини як соціальної та політ, істоти — розумна, корисна діяльність. Це — гол. мета й людства в цілому. Проте ні індивід, ні сім'я, ні навіть д-ва не можуть забезпечити успішної реалізації цієї мети, оскільки чуттєві пристрасті, насамперед зажерливість, негативно впливають не лише на поведінку людей, а й на саму д-ву, функції справедливості і миру якої внаслідок цього деформуються найбільше. З погляду Д., силою, спроможною об'єднати сусп-во і д-ву, є монарх, влада якого грунтується виключно на праві й моралі. Монархія, за Д., має бути неодмінно світовою. Отже, саме у «світовій монархії» люди можуть стати справжньою метою державотворення, відчути, що не вони створені для правителя, а правитель для них, що закон встановлюється для громад, порядку, а не громад, порядок для закону; можуть зрозуміти, що світовий монарх — це гарант заг. добробуту, що мета його діяльності — вічний мир і справедливість. Політ, структуру «світової імперії», яка, проте, не має нічого спільного з абсолютизмом,

Данте

Д. вбачав у рівноправному союзі незалеж. міст і держав, де діє загальний для всієї д-ви закон, передбачаючи водночас принцип автономності і зберігаючи місц. звичаї. Будучи верх, охоронцем законності, монарх позбавлений приват, і парт, спонукань, користолюбства, його могутність спирається на право. Він встановлюватиме закони про шлюб, військ, справу та ін. Освічений правитель повинен постійно радитися з філософами, що є запорукою правильності прийняття рішень. Водночас, вказуючи на духовну кризу в сусп-ві, Д. наголошував, що на зміну філософам має прийти Поет—суддя світу і людства, рівний у своїй істор. місії імператорам і папам.

Д. виступав за чітке розмежування духовної та світської влади, відзначав роль права, зокрема римського, в історії сусп-ва. Якщо закон і влада застосовуються не для заг. користі, то вони, вважав Д., втрачають свій правовий характер, оскільки спотворюється сама природа закону.

Тв.: Малые произведения. ?., 1968; Божественна комедія. К., 1976.

Літ.: Баткин Л. М. Данте и его время. Поэт и политика. М., 1965; Мороз М. О. Данте Алігієрі в Укр. РСР. Біблі-огр. покажчик. Л., 1970; Франко I. Данте Алігієрі. Характеристика серед, віків. Життя поета і вибір із його поезії. В кн.: Франко І. Зібр. тв., т. 12. К., 1978; Наумов ?. П. Сословные монархии средневековой Европы и полит, концепции Данте. В кн.: Дантовские чтения. 1979. М., 1979; Доброхотов А. Л. Данте Алигьери. Мыслители прошлого. М., 1990.

?. І. Данількевич.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   д-демаг   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]