Навигация

 
демар-державна тер
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ДЕРЖАВНА ДУМА РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

— представн. законод. установа в Росії 1906—17. З юрид. погляду — нижня палата рос. парламенту (верхньою палатою стала реорганізована Державна рада). Створення Д. д. Р. і. знаменувало процес переростання абс. монархії у конституційну, початок етапу «конституційного самодержавства», який характеризувався збереженням необмежених прав царя у сфері викон. влади при незначному обмеженні у сфері законодавства та бюджету.

Ідея запровадження у Росії представницького законод. органу почала набувати реальних рис після 6(19).VIII 1905, коли царем Миколою II було затверджено осн. док-ти, за якими мала формуватися і діяти Д. д. Р. і.: «Положення про вибори до Державної думи» та «Заснування Державної думи». Про наміри щодо створення парламенту йшлося і в Маніфесті від 17(30).X 1905. Спочатку Дума планувалася як дорадча установа, яка мала виконувати функції поперед, розробки та обговорення законод. пропозицій. Однак зростання невдоволення у сусп-ві змусило уряд та царя внести суттєві корективи до цих устан. док-тів, a 23.IV(6.V) 1906 затвердити нову редакцію Осн. державних законів, які з держ.-правового погляду були октройованою монарх, конституцією, подібною до конституції Пруссії чи Японії. У цих законах було закріплено невідомий раніше держ. праву Росії принцип поділу влади. При цьому Осн. державні закони відрізнялися нечіткістю у формулюванні деяких норм, які регламентували діяльність Думи.

Новий виб. закон від 11(24).XII 1905 зберіг куріальну систему виборів, але додав до зем-левласн., міської та сел. ще й роб. курію. Вибори передбачалися нерівними (норми представництва від кожної курії були неоднаковими) і багатоступеневими. 9 укр. губерній (Волин., Катериносл., Київ., Поділ., Полт., Тавр., Харків., Херсон, і Черніг.), з урахуванням окр. представництва від міст, за законом обирали до Думи 102 депутатів. Вибори до 1-ї Д. д. Р. і. відбулися в березні — квітні 1906 в умовах військ.-поліц. терору. Незважаючи на це, до Думи потрапили переважно ліберально настроєні депутати. Всього було обрано 448 депутатів.

Свою роботу Держ. дума розпочала 27.IV (10.V) 1906.

Найчисельнішою депут. групою у Думі були кадети — представники конст.-дем. партії (або партії «народної свободи»), до якої належала понад третина (35%) депутатів від укр. губерній. Другою за чисельністю стала труд, група (до неї увійшло 30% депутатів від укр. губерній). Крім того, значна частина укр. депутатів (майже 40) увійшла до Союзу автономістів і утворила Українську думську громаду.

Велику допомогу громаді надавав Петерб. укр. клуб і особисто М. С. Грушевський. Створення цієї фракції стало важливим етапом у діяльності укр. депутатів, оскільки ознаменувало їхнє єднання в ім'я загальнонаціональних завдань.

Діяльність 1-ї Думи набула небезпечного для царату характеру, і 8(21).VIІ 1906 її розпустили. 9—10(22—23) липня група депутатів, бл. 200 чоловік (у т. ч. укр. депутати), провела у м. Виборзі нараду та ухвалила відозву, в якій закликала до пасив, непокори уряду. Проте акція не мала успіху, а більшість її учасників було заарештовано. 2-а Держ. дума розпочала роботу 20.11(5.111) 1907. До неї було обрано 518 депутатів. Становий склад депутатів від укр. губерній змінився ще більше на користь селян (разом з козаками — 62 %). За партійним складом вона виявилася лівішою за свою попередницю. Гол. партія 1 -ї Думи — кадети — зазнала поразки на виборах. Особливо відчутною ця поразка була в Україні, де обрали всього 9 кадетів. Лівий фланг укр. депутації (соціал-демократи, есери, трудовики) налічував 53 депутати, тобто 52 % її складу (загалом у 2-й Думі — 43 %). Одночасно зросла кількість октябристів та правих (серед укр. депутації майже 25 %). 25.V(7.VI) 1907 було оголошено про створення укр. фракції, до якої увійшло 19 депутатів-трудовиків. Центр, питанням для перших двох Держ. дум було аграрне. Намагання якомога швидше та радикальніше вирішити його стало одним із гол. факторів протистояння уряду та Думи. Основою дискусії стала проблема відчуження земель на користь селян (у 2-й Думі у контексті обговорення столипінсько-го указу від 9.XI 1906). Більшість депутатів від укр. губерній (попри всі відмінності позицій) виступила як опозиційна урядові сила, до того ж через участь в укр. фракції вони проголосили деякі автономіст, ідеї (напр., про крайовий зем. фонд). Серед важливих питань, які обговорювалися у перших двох Думах, була тема громадян, прав. Особливо активно порушували це питання депутати

1-ї Державної думи, переважно представники кадет, партії. Хоча запропоновані законопроекти й не стали законами, їх розробка та обговорення сприяли розвитку політ, свідомості широких верств населення, у т. ч. в Україні. Усвідомлення необхідності згуртування для боротьби за широкі нац. права та автономію сприяло створенню самост. укр. фракції. Однак недовге існування 2-ї Державної думи не дало змоги розгорнути діяльність цієї фракції. 2-у Думу було розпущено 3(16).VI 1907.

Одночасно з указом про розпуск 2-ї Думи цар затвердив новий виб. закон, що фактично означало держ. переворот, оскільки цей закон було прийнято всупереч Осн. державним законам. Крім того, цар. маніфест від 3(16).VI 1907 відкрито утверджував майже не-обмеж. характер монаршої влади. Цими актами самодержавство закріпило поразку рос. революції 1905-07. Третьочервневий виборчий закон був спрямований на забезпечення поміщицько-буржуазного шовіністичного складу Думи, оскільки ці соціальні верстви давали 2/3 загальної кількості виборщиків. Загальне число депутатів скоротилося до 442. Відповідно змінився і політ, спектр, представлений у 3-й Думі, яка стала єдиною з усіх чотирьох Дум, що проіснувала увесь відведений термін (1(14).ХІ 1905 - 9(22).VI 1912). Партії самодерж. табору, використавши всі переваги, надані новим виб. законом, домоглися від укр. губерній більш консер-ват. складу. Від України до правих (чорносотенних) фракцій увійшло 53 депутати (понад 50 %), 41 депутат входив (або співчував) до фракції октябристів (40 %). Останні стали партією «центру».

Протягом усього строку повноважень 3-я Дума була слухняним знаряддям у руках царату. Здебільшого вона ухвалювала численні дрібні законопроекти. Ліберальні законопроекти (про волосне земство, волосний та місцеві суди, т. з. віросповідальні законопроекти та ін.) було відхилено. Ця Дума здійснила лише одну значну реформу — ухвалила указ 9(22).XI 1906, а потім і закон 14(27).VI 1910 (т. з. столипінську агр. реформу), а серед суттєвих актів — урядовий законопроект про запровадження земств у 6 зх. губерніях, у т. ч. Київ., Поділ, і Волинській. Шовіністичний настрій депутатів 3-ї Думи виявився у прийнятті закону про загаль-ноімперське законодавство щодо Фінляндії [закон від 17(30).VII 1910], який був спрямований на скасування фінляндської конституції.

Третьочервневий виб. закон було застосовано й при утворенні 4-ї Думи, яка почала діяти 15(28).VII 1912. У 4-й Думі царату вдалося зберегти дві більшості: правооктяб-ристську та октябристсько-кадетську, але, на відміну від 3-ї Думи, в них частіше складалася октябристсько-кадетська більшість. Із заг. кількості 442 депутатів 97 було обрано від укр. губерній (з них 59 належали до крайніх монархістів, 21 — до октябристів, а разом чисельність цих двох фракцій перевищувала 82 %). Для практики 4-ї Думи так само характерно прийняття дрібних законопроектів (лише в період перших двох сесій урядом на розгляд було внесено понад 2 тис. таких актів). Водночас практикувалося позадум-ське законодавство (напр., затвердження бюджету на 1914). Втім, у цей час у Думі спостерігаються спроби й самост. законод. ініціативи. Так, вона ухвалила формулу, яка запрошувала уряд вступити на шлях здійснення Маніфесту 17(30).Х 1905, висловилася за кадет, законопроект про свободу друку, зборів, союзів тощо. Однак з початком Першої світ, війни сесії почали скликатися нерегулярно, осн. законодавство здійснювалося урядом без Держ. думи. В перші дні війни країну охопив шовініст.-патріот, рух. Дума врочисто підтримала уряд. Улітку 1915 спостерігалася криза у стосунках Думи й уряду, було створено т. з. прогресивний блок, у якому кер. роль відігравали кадети. Указом царя 25.11(10.111) 1916 засідання Держ. думи були перервані, й вона більше не збиралася, хоча формально й фактично продовжувала існувати та впливати на розвиток подій. 27.11 (12.III) 1917 ств. Тимчас. уряд. Надалі діяльність Держ. думи відбувалася у вигляді «приватних нарад». 6(19).X 1917 Тимчас. уряд постановив розпустити Держ. думу в зв'язку з початком виборів до Установчих зборів. Остаточно Держ. думу було ліквідовано декретом РНК 18(31).ХІІ 1917.

Літ.: Калинычев ?. И. Гос. дума в России. Сб. док-тов и мат-лов. М., 1957; Кирьянов И. К., Лукьянов ?. Н. Парламент самодерж. России. Гос. Дума и ее депутаты. 1906-1907. Пермь, 1995; Киян ?. Ш. Депутати від укр. губерній та міст у Держ. Думі Рос. імперії першого та другого скликання (1906- 1907 pp.). ?., 1998.

?. ?. Ярмиш, С. I. Посохов.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]