Навигация

 
док-дяк
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА

1939-45 - най-масштабніше в історії людства військ, зіткнення, яке розпочалося із вторгнення нацист. Німеччини до Польщі (1 .IX 1939) і набуло характеру глобальної війни після нападу нім.-фаш. воєнної машини на СРСР (22.VI 1941) та япон. атаки на амер. військ.-мор. базу на о. Перл-Харбор (7.XII 1941). Названа так за аналогією з Першою світовою війною 1914—18. У Д. с. в. 1939—45 брали участь 72 д-ви, до армій яких було мобілізовано бл. 110 млн. осіб.

Причиною війни стало різке загострення міжнар. відносин після приходу до влади в Німеччині у січні 1933 націонал-соціа-лістичної роб. партії Німеччини на чолі з А. Гітлером. Ідеол. підмурками нацист, то-таліт. режиму стали соціал-дарвінізм та ідея про зверхність «арійської» раси. Складовою гітл. доктрини був антисемітизм. Гол. перешкодою розширенню «життєвого простору» Німеччини Гітлер вважав Версаль-ський мирний договір 1919, за яким на Німеччину було накладено обмеження військ., тер. і екон. характеру. Агрес. акції щодо ліквідації цих обмежень стали прологом до війни. 7.III 1936 нім. війська всупереч Локарнським угодам 1925 увійшли до Рейнської демілітаризованої зони. Важливими кроками на шляху до війни став підписаний 25.X 1936 у Берліні італо-нім. договір про розмежування сфер впливу між двома країнами на Балканах і в бас. Дунаю, про спільні дії нім. та італ. фаш. режимів у Іспанії і про визнання Німеччиною захоплення Італією Ефіопії, а також нім.-япон. договір від 25.XI 1936 («антикомінтернівський пакт»). 7.VIІ 1937 Японія вчинила агресію проти Китаю з метою підкорення цієї країни та дальшого проникнення на Азіатський континент. 6.ХІ 1937 до «антикомінтернівсько-го пакту» приєдналася Італія, яка вустами Б. Муссоліні проголосила мету — відродження «Священної Римської імперії» та перетворення Середземного м. на «внутрішнє» море Італії. Формування агрес. «осі» Рим — Берлін — Токіо було завершено. Першою жертвою Гітлера в Європі стала Австрія. 12.III 1938 було здійснено аншлюс (приєднання) її до Німеччини. Влітку 1938 спалахнув рад.-япон. збройний конфлікт на оз. Хасан (29.УІІ - 11.VIII 1938). Наст, об'єктом нацист, експансії стала Чехословаччина. 29—30.IX 1938 у Мюнхені керівники Німеччини, Італії, Великобританії та Франції А. Гітлер, Б. Муссоліні, Н. Чемберлен та Е. Даладьє підписали без погодження з чехосл. керівництвом угоду, за якою до Німеччини відходила Судетська область ЧСР, населена переважно німцями. 30.IX 1938 Німеччина та Великобританія підписали пакт про ненапад. У процесі дезінтеграції Чехословаччини угор. війська 2.XI 1938 окупували частину Словаччини та Закарпатську Україну. 24.11 1939 Угорщина приєдналася до «антикомінтернівського пакту», а 15.III 1939 Німеччина остаточно окупувала Чехословаччину, перетворивши Чехію на протекторат. Словаччину ж було проголошено незалежною д-вою. Карпатську Україну, яка проголосила себе незалежною, окупували угор. війська.

У відповідь на окупацію Гітлером лит. міста Клайпеда (Мемель) 22.III 1939 та розгортання антипольс. пропаганди в Німеччині Англія і Франція 31.III 1939 в одностор. порядку гарантували безпеку Польщі на випадок агресії проти неї з боку Німеччини. У відповідь Німеччина 28.IV 1939 денонсувала договір про ненапад з Польщею і мор. угоду з Англією, а 22.У 1939 уклала з Італією договір про військ, та військ.-госп. співробітництво («крицевий пакт»). Улітку 1939 відбулися англо-нім., нім.-рад. та англо-франко-рад. переговори. СРСР, перервавши переговори з Англією та Францією на стадії, коли з'явилися серйозні передумови для укладення військ, угоди, 23.VIII 1939 уклав з Німеччиною пакт про ненапад (т. з. пакт Молотова — Ріббентропа) строком на 10 років і таємний дод. протокол до нього. В останньому було зафіксовано розмежування сфер «життєвих інтересів» двох країн у Європі. За таких обставин 25.VIII 1939 Англія і Польща підписали договір про взаємну допомогу, який мав на меті захистити Польщу від агресії з боку Німеччини. 1.ІХ 1939 нім. війська відповідно до операт. плану «Вайс» («Білий») атакували Польщу. Розпочалася Друга світ, війна, у ході якої визначалися 5 періодів: 1) вересень 1939 —червень 1941; 2) червень 1941 — листопад 1942; 3) листопад 1942 — червень 1944; 4) червень 1944 — травень 1945; 5) травень 1945 — вересень 1945.

Після нападу Німеччини на Польщу кілька країн оголосили агресору війну: З.ІХ — Англія, Франція, Австралія, Нова Зеландія та Індія, 6. IX — Південно-Африканський Союз, 10.IX — Канада. Проте реальної військ, допомоги Польщі вони не надали, й польс. війська змушені були з боями відступати до Варшави.

17.IX 1939 Червона армія згідно з таємним дод. протоколом до рад.-нім. пакту вступила на тер. Зх. України та Зх. Білорусі, що входили до складу Польщі. До 28.IX Польщу було розгромлено. Того ж дня СРСР і Німеччина підписали договір про дружбу і кордони. На поч. жовтня нім. уряд видав декрети про ліквідацію Польс. д-ви; її зх. воєводства були приєднані до Німеччини, на решті території створювалося «генерал-губернаторство». 5-а сесія ВР СРСР 1-2.ХІ 1939 ухвалила рішення про входження (включення) Зх. України та Зх. Білорусі до складу СРСР і возз'єднання цих земель з УРСР та БРСР. ЗО.XI 1939 після закон, відмови фін. уряду обмінятися кількома територіями СРСР розпочав війну проти Фінляндії. Ліга Націй розцінила дії СРСР як агресію і 14.ХІ1 1939 виключила його зі свого складу. Рад.-фін. війна, в якій обидві сторони зазнали значних втрат, завершилася підписанням 12.III 1940 мир. договору. За ним Фінляндія втратила території, на яких до війни проживала 1/8 її населення.

9.IV 1940 гітл. війська вдерлися до Норвегії і Данії (операція «Везерські маневри»). Було захоплено всі важливі порти Норвегії, причому запеклі бої відбулися лише в районах Осло, Бергена й Нарвіка. 10.УІ вся країна була окупована, а брит, і франц. війська евакуювалися з неї 7 .VI 1940. 10.У 1940 армії вермахту перейшли в наступ на Зх. фронті, атакувавши Бельгію та Нідерланди силами 135 дивізій. 14.V капітулювала нідерл. армія, і того ж дня танк, корпус нім. генерала X. В. Гудеріана в обхід франц. «лінії Мажі-но» стрімко рушив на Пн. Франції. 23.V 1940 в районі франц. порту Дюнкерк він блокував відступаючі франц. та англ. армії, проте через нез'ясовані до кінця обставини дав змогу евакуюватися до Англії 338 тис. осіб (т. з. казус Дюнкерка). 28.V капітулювала Бельгія.

17.У 1940 війну Англії та Франції оголосила фаш. Італія. Іспанія, на допомогу якої певний час сподівався Гітлер, 12.УІ визначила себе «невоюючою країною». За умов швидкого просування нім. військ франц. командування вирішило не обороняти Париж, проголосивши його «відкритим містом». 14.VI до франц. столиці увійшли гітл. війська, а 25.VI набуло чинності підписане за 3 дні до того у Комп'єнському лісі перемир'я, яке означало капітуляцію Франції. Країна втратила понад 2/3 території, а пронімецькому урядові маршала Ф. Петена, розміщеному в м. Віші, було залишено т. з. вільну зону без виходу до Атлантики.

15.УІ 1940 у війну вступила Італія, без особливих успіхів атакувавши франц. війська на кордоні. З метою захистити комунікації у Пн. Африці між Порт-Саїдом і Гібралтаром 36-тисячне брит, угрупування в Єгипті розпочало наступ проти півмільйонної армії італ. маршала Р. Граціані, відтіснивши її вглиб Лівійської пустелі. У лютому 1941 бойові дії у Середземномор'ї та у Пн. Африці припинилися.

26.VI 1940 СРСР пред'явив ультиматум Румунії і домігся від неї повернення Бессарабії та передачі Пн. Буковини. 2.VIII 1940 було ств. Молдавську РСР у складі СРСР. Об'єктом рад. експансії стали Латвія, Литва, Естонія — «зона впливу» СРСР за пактом Молотова — Ріббентропа. 14—16.VI 1940 після пред'явлення ультиматумів на тер. цих країн увійшли рад. війська. З—6.VIII 1940 Латвію, Литву та Естонію було включено до складу СРСР.

13.VIII.1940 розпочалася «битва за Англію» — масовані нальоти нім. авіації на Брит. о-ви. Втративши впродовж двох місяців 800 літаків, командувач люфтваффе Г. Герінг послабив інтенсивність нальотів, які з літа 1941 вже мали епізод, характер. У вересні 1940 було укладено нім.-фін. військ, угоду про спільне ведення війни проти СРСР; Німеччина, Італія та Японія підписали Троїстий пакт (27.IX), до якого згодом приєдналися Угорщина (20.ХІ) та Румунія (27.ХІ); 18.ХІІ Гітлер прийняв директиву № 21 («Барбаросса» план) про війну проти СРСР. Поч. 1941 позначився низкою суттєвих воєн, та дип. подій. Німеччина анексувала Люксембург (9.ІІ 1941), її війська висадилися у Пн. Африці (11.11) на виручку блокованим англійцями в Абіссінії італійцям. Проте, втративши близько 250 тис. осіб, італ. війська змушені були капітулювати (15.IV 1941). Відновлений нім.-італ. наступ (березень — квітень 1941) афр. корпусу ген.-фельдмаршала Е. Роммеля теж не досяг мети. Тим часом до Троїстого пакту приєдналися Болгарія (1 ПІ 1941) та Югославія (25.111 1941). Проте після держ. перевороту в Белграді, спрямованого проти союзу з Німеччиною, 6.IV 1941 війська Німеччини та її сателітів вдерлися до Югославії, а з її території — до Греції. 17.IV 1941 капітулювала югосл. армія, 21.IV — грецька. У ході нім.-югосл. війни було проголошено створення Хорватської д-ви. Починаючи з березня 1941, активізували свою зовн. політику США. 11.III 1941 амер. конгрес ухвалив закон «Про передачу в позичку або в оренду озброєнь» (т. з. закон про ленд-ліз), дію якого 6У 1941 було поширено й на Китай.

Проти СРСР Гітлер зосередив чотири групи армій: «Північ», «Норвегія», «Центр», «Південь», які (разом з 29 дивізіями союзників) налічували 190 дивізій чисельністю 5,5 млн. солдатів і офіцерів, 47,2 тис. гармат, 3 844 танки, 5 000 літаків. Червона армія мала у своєму розпорядженні 171 дивізію чисельністю 3 250 тис. солдатів і офіцерів, 37,5 тис. гармат, 10 394 танки й 8 627 літаків. 22.VI 1941 гітл. війська завдали раптового удару по всьому рад.-нім. кордону, захопивши стратегічну ініціативу. Першого ж дня війни рад. авіація втратила 1 200 літаків, у т. ч. 800 безпосередньо на аеродромах. Протягом перших трьох тижнів боїв, долаючи опір рад. прикорд. частин і армії, нім. війська просунулися вглиб на 300—600 км. В серед, липня вони вийшли на лінію Смоленськ — Київ — Одеса. Після запеклих боїв (у липні — вересні) рад. війська залишили Смоленськ. Нім. війська прорвали «лінію Сталіна» в районі Новограда-Волинського. Біля Умані в полон потрапили 103 тис. воїнів 6-ї і 12-ї рад. армій. У вересні були оточені під Києвом війська Пд.-Зх. фронту (командувач — генерал-полковник М. П. Кирпонос); 19.IX 1941 гітлерівці увійшли до столиці України. З поч. воєнних дій на сх. фронті про підтримку СРСР заявили Англія (22.УІ) та США (23.VI), а 12.УІІ 1941 у Москві було підписано рад.-брит, угоду про спільні дії у війні проти Гітлера, доповнену пізніше угодою про торгівлю, кредит і кліринг (16.VIII 1941). 14.VIII 1941 президент США Ф. Рузвельт та прем'єр-міністр Великобританії У. Черчілль підписали Атлантичну хартію про спільні дії двох держав на період війни та у повоєн. час. 24.IX 1941 до хартії приєднався і Рад. Союз. 16.VIII 1941 уряди СРСР та США обмінялися нотами про екон. сприяння Рад. Союзові з боку США.

Це були перші кроки на шляху створення антигітл. коаліції. Подією, яка засвідчила поч. активної співпраці провідних держав коаліції, стала Моск. конференція представників СРСР, США та Великобританії з питань взаємних військ, поставок (29.IX— 1.Х 1941), підсумковий протокол якої передбачав конкр. обсяги поставок до СРСР озброєння, а до США і Англії — рад. стратегічної сировини. Важливе значення мала й декларація Ф. Рузвельта про поширення на СРСР дії закону про ленд-ліз (7.XI 1941). Гол. події 1941 розгорталися на моск. напрямі, де Червоній армії вдалося стримати наступ нім. групи військ «Центр». 5—6.XII армії Пн.-Зх., Калінінського, Пд.-Зх. і Зх. фронтів перейшли у контрнаступ, відкинувши нім. війська на 200 і більше кілометрів. Після нападу япон. флоту на Перл-Харбор (7.XII 1941), Філіппіни, Гонконг, Малайю та ін. амер., брит, та голл. володіння розпочалася війна на Тихому ок. Водночас відбулося перегрупування сил: Англія оголосила війну Угорщині, Румунії та Фінляндії (6.XII), Китай — Японії, Німеччині та Італії (9—10.XII), Німеччина та Італія — США (11.XII), Панама, Куба, Гаїті, Гватемала, Домініканська Республіка, Нікарагуа, Сальвадор і Коста-Рика — Німеччині, Італії та Японії. 1.1 1942 у Вашингтоні 26 держав підписали Декларацію Об'єднаних Націй про об'єднання зусиль у боротьбі проти держав фаш.-япон. блоку.

На Тихоок. театрі воєн, дій Японія окупувала Сінгапур (15.11 1942) і вдерлася на о. Ява (28.11 1942). З.УІ-7.УІІ 1942 тривала переможна для США операція по захопленню о. Мідуей. Битва біля о. Гуадалканал (серпень—листопад 1942) зупинила япон. наступ на Пд. Австралії.

На рад.-нім. фронті 17.УІІ 1942 - 2.ІІ 1943 відбулася Сталінградська битва, яка стала переломною у ході війни. Майже одночасно нім. командування планувало здійснити захоплення Кавказу (операція «Едельвейс»). Битва за Кавказ (25.УІІ 1942 - 9.Х 1943) завершилася перемогою Червоної армії. США та Англія спрямували свої гол. зусилля на Схід: 23.X 1942 брит, війська розпочали наступ під Ель-Аламейном (Єгипет), а у портах франц. Пн. Африки висадився у лист. 1942 англо-амер. десант. 1943 став роком поразок Німеччини та її союзників практично на всіх фронтах: рад. військами було прорвано блокаду Ленінграда (18.1 1943), англ. війська визволили лівійську столицю Тріполі (23.1 1943), 21.III 1943 розпочався англо-амер. наступ у Тунісі, в результаті якого у серед, травня там капітулювала нім. група армій «Африка». На полях Курської битви (5.VII—23.VIII 1943) було знищено ударні танкові з'єднання Німеччини; англо-амер. війська висадилися (17.VIІ 1943) на о. Си-цилія. Після повалення диктатури Муссоліні та його арешту новий італ. уряд маршала П. Бадольо 8.IX капітулював та оголосив війну Німеччині.

У серпні — грудні 1943 на рад.-нім. фронті розгорнулася переможна для Черв, армії битва за Дніпро, у ході якої 6.XI 1943 було визволено Київ. На Московській конференції міністрів закордонних справ СРСР, США і Великобританії 1943 та Тегеранській конференції глав урядів СРСР, США і Великобританії 1943 було узгоджено принципові питання координації зусиль щодо остаточного розгрому Німеччини та повоєн. облаштування світу. В січні — лютому 1944 було ліквідовано нім. угруповання під Корсунь-Шевченківським, у березні рад. війська вийшли до держ. кордону СРСР на р. Прут. 4.VI 1944 союзницькі війська вступили в Рим, а 6.VI висадилися у Пн. Франції. Так було відкрито Другий фронт у Європі. Наприкінці червня 1944 рад. війська розпочали наступ у Білорусі (операція «Багратіон»), а у липні — серпні — на Львівсько-Сандомирському напрямі, вступивши 20.VII на тер. Польщі.

2.VIII 1944 Туреччина розірвала відносини з Німеччиною. Румунія після арешту в Бухаресті диктатора ген. Й. Антонеску 24.VIII оголосила Німеччині війну. 9.Х 1944 після повстання у Софії на бік антигітл. коаліції перейшла Болгарія. На другій Квебекській конференції 1944 її учасники обговорили проблеми повоєн. облаштування Німеччини та наступних дій союзників проти Японії (т. з. план Моргентау), виробили спільні рішення щодо строку завершення війни проти Японії та врегулювання тер. питань у південноазій-ському регіоні.

1945 став завершальним роком війни. Після розгрому Черв, армією нім. військ у ході Вісло-Одерської операції (12.1 — 7.II 1945) Угорщина підписала у Москві 20.1 1945 перемир'я з Об'єднаними Націями та оголосила Німеччині війну. На Кримській (Ялтинській) конференції 1945 Ф. Рузвельт, Й. Сталін та У. Черчілль узгодили практично всі проблеми повоєнного врегулювання в Європі.

Після успішних операцій Черв, армії у Сх. Пруссії, взяття м. Кенігсберга (тепер Калінінград) й австр. столиці Відня рад. війська 16.IV 1945 розпочали наступ на Берлін. Амер.-англ. війська спрямували свій наступ на Рейн нижче Дюссельдорфа й мали мету очистити Саарський басейн. 1.ІУ 1945 амер. війська теж вийшли до р. Ельби (в районі м. Торгау), де 25.IV зустрілися з 58-ю гвард. дивізією 1-го Укр. фронту. 1-й і 2-й Білорус, фронти та 1-й Укр. фронт 16.IV.1945 почали Берлінську операцію.

25.IV у м. Сан-Франциско (США) розпочала роботу конференція Об'єднаних Націй, на якій було засновано Організацію Об'єднаних Націй (її Статут набув чинності 24.X 1945; ця дата відзначається як День ООН). Співзасновником ООН стала й УРСР. 2.У 1945 Берлін капітулював, а 8.У у Карлхорсті представники нім. верх, командування на чолі з фельдмаршалом В. Кейтелем підписали акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. Війна в Європі завершилася.

6.VIII 1945 амер. авіація скинула атомну бомбу на Хіросіму, а 9.VIII — на Нагасакі. 8.VIII у війну проти Японії вступив СРСР. Спільними зусиллями союзники завдали їй поразки, і 2.IX 1945 Японія капітулювала. Цим було покладено край Другій світ, війні.

У Д. с. в. 1939—45 загинуло 27 млн. військовослужбовців і 12—13 млн. чол. мирного населення. Найб. втрат зазнав СРСР (8,8 млн. і 7 млн. відповідно). Втрати України — бл. 2,5 млн. і 5,5 млн. відповідно. По закінченні Д. с. в. 1939—45 відбулися Нюрнберзький процес (20.XI 1945 - 1.Х 1946) і Токійський процес (1946-48) над гол. нім. та япон. воєнними злочинцями. Фашизм і його провідники як осн. винуватці війни були справедливо засуджені й покарані.

Див. також Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу 1941—45.

Літ.: Foreign Relations of the United States. Diplomatic Papers. 1939, v. 1. Washington, 1956; Вторая мировая война 1939-45. Военно-истор. очерк. М., 1958; Gilbert М. Second World War. London, 1989; Keegan J. Second World War. London, 1989; Косик В. Україна під час Другої світ, війни. 1938-1945. К. - Париж - Н.-Й. - Торонто, 1992; Трубайчук А. Друга світ, війна. Коротка історія. К.., 1995; Даниленко В. М., Кокін С. А. Всесв. історія: Хронологія осн. подій. К., 1997; Dictionary of Twentieth - Century World History. Oxford - N. Y., 1997.

П. Б Полянський.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]