Навигация

 
зан-звід
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ЗАХІДНОРУСЬКОГО ПРАВА ШКОЛА

Київська історико-юридична школа — наук, напрям у вітчизн. історії держави і права. Започаткована у 2-й пол. 19 ст. відомими вченими-юристами М. Ф. Владимирським-Будановим та Ф. І. Леонтовичем, розвинена у працях Г. В. Демченка, М. О. Максимей-ка, О. О. Малиновського, Ф. В. Тарановського, М. М. Ясинського та ін. Завдяки дослідженням учених школи було відтворено порівняно цілісну картину т. з. західноруського права, тобто права, поширеного на тер. Вел. князівства Литовського та Речі Посполитої у 14-17 ст.

Виникнення 3. п. ш. було зумовлене об'єктивними політ.-ідеол. та наук.-теор. чинниками, зокрема приєднанням до Росії відповідних територій після поділу Польщі, боротьбою офіц. рос. науки з польс. впливами, поширенням ідей історичної школи права, нагромадженням значного докум. істор.-юрид. матеріалу та ін. Осн. об'єктом досліджень 3. п. ш. були держ.-правові інститути, які існували на київ., волин. і поділ, землях (насамперед у межах Вел. князівства Литовського) до кін. 17 ст., а методол. платформою — історико-порівняльний метод з елементами соціологізму. Представники 3. п. ш., розвиваючи наук, дослідження Г. М. Даниловича та М. Д. Іва-нишева, створили ориг. концепцію, де право на теренах Вел. князівства Литовського подано як таке, що має давньорус. витоки і продовжує правові традиції «Руської Правди». Відповідно сама д-ва починає іменуватися Литовсько-руською. Ідеї школи найвиразніше відображені у монографіях М. Ф. Владимирського-Буданова [«Очерки из истории Литовско-русского права», в. 1—6. К., 1889-1911; «Население Юго-Западной России от середины XV в. до Люблинской унии (1569)». К., 1891], Ф. I. Леонтовича («Русская Правда и Литовский Статут». К., 1864; «Источники русско-литовского права». Варшава, 1894), М. М. Ясинського («Уставные земские грамоты Литовско-русского государства». К., 1889; «Материалы для истории судоустройства и судопроизводства в Литовско-русском государстве». К., 1897), Г. В. Демченка («Наказание по Литовскому Статуту в его редакциях 1529, 1566, 1588». К., 1894), О. О. Малиновського («Рада Великого княжества Литовского в связи с боярской думой Древней России», ч. 1—2. Томск, 1904—12), М. О. Максимейка («Источники уголовных законов Литовского Статута». К., 1894; «Сеймы Литовско-русского государства до Люблинской унии 1569». X., 1902), Ф. В. Тарановського («Обзор памятников магдебургского права западнорусских городов литовской эпохи». Варшава, 1897) та ін.

У межах західнорус. історії вчені школи висвітлили ряд проблем власне укр. права, їхні дослідження своєрідності держ.-правового розвитку на укр. землях Вел. князівства Литовського, що не збігалися з офіц. версією західнорусизму, стали предтечею укр. істор.-юрид. науки. Водночас загальноруська ідеол. платформа вчених зіграла роль своєрідної гарантії від упередженості висновків дослідників щодо ориг. рис західнорус. права. Ідеї вчених 3. п. ш. як базові були сприйняті і розвинені в діяльності Комісії для виучування західноруського та українського права ВУАН, очолюваної Ф. В. Тарановським, а з 1920 — М. П. Василенком. Певну наступність робота комісії забезпечували академік ВУАН О. О. Малиновський та чл.-кореспондент ВУАН М. О. Максимейко. Фактичне вилучення (починаючи з 30-х рр.) із наук, обігу праць представників 3. п. ш. та правозн. комісій ВУАН на тривалий час позбавило укр. істор.-правову науку бази для дослідження цього періоду. Літ.: Бондарук Т. І. Основоположники Київ, істор. -юрид. школи М. Ф. Владимирський-Буданов і Ф. 1. Ле-онтович. К., 1995; Бондарук Т. І. Західнорус. право та його дослідники. «Хроніка - 2000», в. 27—28. К., 1998.

І. Б. Усенко, Т. І. Бондарук.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]