Навигация

 
і-інов
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ІВАНИШЕВ

Микола Дмитрович [5 (17).ХІ 1811, Київ - 14 (26).Х 1874, там же] - укр. і рос. правознавець, доктор рос. законознавства з 1840, засл. ординарний професор. Закін. 1829 Київ, духовну семінарію, а 1836 — філос-юрид. відділення Гол. пед. ін-ту в Петербурзі. Продовжив юрид. освіту в Берліні під керівництвом Ф. К. фон Савіньї і в Празі, де вивчав слов'ян, старожитності, слухав лекції Ф. Палацького, П. Й. Шафарика, В. Ґанки та ін. Після повернення із закордону в кін. 1838 призначений ад'юнктом юрид. ф-ту Київ, ун-ту. З 1839 очолював у ньому каф. законів держ. благоустрою і благочиння. 1840 захистив докт. дис. «Про плату за вбивство у давньоруському та інших слов'янських законодавствах у порівнянні з германською вірою». З 1840 — екстраординарний, а з 1842 — ординарний професор кафедри законів держ. благоустрою; у 1848-61 - декан юрид. ф-ту, в 1862—65 — ректор ун-ту. Водночас (1843—65) працював у Київ, археогр. комісії (Тимчасовій комісії для розгляду давніх актів) — спершу діловодом і редактором юрид. пам'яток, а з 1859 — гол. ред. (до 1863) і віце-головою комісії. 1865 виїхав до Варшави для роботи в комісії з підготовки суд. реформи у Царстві Польському, а 1866 був призначений головою цієї комісії. 1867 подав у відставку і зайнявся наук, діяльністю. За наук, поглядами І. належав до історичної школи права, був прихильником порівн.-правового методу, теорії общинного побуту давніх слов'ян. Він першим у Росії висловив думку про необхідність вивчення руського права в порівнянні з правом слов'ян, і герм, народів. Йому належить пріоритет у дослідженні общинних копних судів, держ. унії Польщі і Литви, правової природи шляхетських сеймиків. Разом з тим для творчості І. характерні певна політ, заангажованість, перебільшення значення реліг. мотивів, недооцінка ролі соціально-екон. факторів. Творчість І. передувала появі нового наук, напряму (див. Західно-руського права школа), основоположниками якого були учні вченого М. Ф. Владимирський-Буданов та Ф. І. Леонтович. Одним з перших не лише в Київ, ун-ті, а й у Рос. імперії І. розробив лекц. курс з питань законів держ. благоустрою (згодом ця навч. дисципліна трансформувалась у полщейське, тепер — адміністративне право), який він читав упродовж усієї своєї виклад, діяльності, звертаючи увагу здебільшого на істор. аспекти права. І. — один із засновників укр. археографії, фундатор Київ, археогр. комісії. За його ініціативою 1852 були створені архівні установи в Києві (в т. ч. Київ, центр, архів давніх актів), Вільні та Вітебську, що поклали початок розвитку архівної справи в Україні, Литві, Білорусі. Наприкінці 1850-х рр. розробив план і концептуальні засади фундам. видання «Архив Юго-Западной России»; передбачався пріоритет публікації док-тів актових книг та ін. мат-лів юрид. характеру. За його ред. вийшли перші два томи цього видання, які, з огляду на помітну антипольську спрямованість, викликали широку дискусію і, зокрема, критику з боку М. І. Костомарова. Досліджуючи мат-ли, надіслані до Київ, археогр. комісії, а також особисто зібрані ним упродовж кількох археогр. експедицій (1843, 1845, 1849, 1850, 1852, 1856), І. віднайшов і проаналізував низку нових юрид. док-тів, серед яких «Устав на волоки» (1557), давні закони вірменів Подільської губернії, юрид. пам'ятки з книг гродських Луцьких і Волинських тощо. Осн. праці І.: «Давнє право чехів» (1842), «Про ідею особи у давньому праві богемському і скандинавському» (1842), «Життя кн. Курб

Іванишев М.Д.

ського в Литві і на Волині» (1849), «Про давні сільські громади в Південно-Західній Росії» (1863), «Відомості про початок унії, здобуті з актів Київського Центрального Архіву» (1858), «Зміст постанов дворянських провінційних сеймів у Південно-Західній Росії» (1859). Згодом усі ці праці увійшли до поем, видання творів («Сочинения Н. Д. Иванишева». К., 1876), надр, коштом Київ, ун-ту.

Літ.: Романович-Славатинский А. В. Жизнь и деятельность Н. Д. Иванишева, ректора Ун-та св. Владимира и вице-председателя Киев, археогр. комиссии. СПб., 1876; Кистяковский А. Ф. Профессор Н. Д. Иванишев и его сочинения. М., 1877; Лобода Ф. Из воспоминаний о Н. Д. Иванишеве. «Киев, старина», 1887, № 12; Скакун О. Ф. М. Д. Іванишев як історик і археограф. УІЖ, 1971, № 9; Журба О. І. Київ, археогр. комісія 1843—1921: Нарис історії і діяльності. К., 1993; Андрейцев В., Короткий В. Микола Іванішев. К., 1999.

І. Б. Усенко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   і-інов   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]