Навигация

 
бер-брак
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

БЕРЛІНСЬКИЙ КОНГРЕС

1878 - міжнародний форум європ. держав, скликаний на вимогу Австро-Угорщини і Великобританії для перегляду Сан-Стефанського мирного договору 1878, який підбив підсумки рос-тур. війни 1877—78 і був вигідний Росії та слов'янським д-вам Балканського п-ва. Конгрес тривав протягом 1(13).VI-1(13).VII 1878.

Ще до підписання Сан-Стефанського договору 5.II 1878 Австро-Угорщина звернулася з циркулярною нотою до держав, які уклали Паризьку (1856) і Лондонську (1871) угоди, пропонуючи скликати у Відні європейську конференцію для вирішення спірних питань, які випливали з результатів рос.-тур. війни.

У Б. к. 1878 взяли участь Росія, Великобританія, Австро-Угорщина, Німеччина, Франція, Італія і Туреччина. Були також присутні представники Греції, Ірану, Румунії, Чорногорії, Сербії, але вони брали лише часткову участь у роботі Б. к. 1878. До підписання заг. мирного договору їх не запросили. Головував на конгресі нім. рейхсканцлер О. Е. Л. Бісмарк. Найважливіші питання вирішувалися не на засіданнях Б. к. 1878, а представниками Великобританії, Австро-Угорщини, Росії. Найгостріші дебати точилися навколо питань: 1) території Болгарії, яку Великобританії! та Австро-Угорщина намагалися урізати, вважаючи її осн. фактором впливу Росії на Балканах; 2) Боснії та Герцеговини, які, за пропозицією англійців, були передані під управління Австро-Угорщини, а згодом окуповані нею; 3) закавказ. володіння Росії.

Підписаний на конгресі Берлінський трактат складався з 64 статей. За цим документом тер. Болгарії обмежувалася болг. областями на північ від Балканського хребта. Вона визнавалася автономною д-вою з правом обирати собі князя, який затверджувався тур. султаном за згодою великих держав, а також утримувати військо і мати конституцію (органічний статут). Болгарські області на південь вщ Балкан утворили окр. територію, названу Східною Румелією; вона одержала статус автономної тур. провінції. Усі території до узбережжя Адріатики на заході та Егейського м. на півдні залишалися під владою Туреччини. Чорногорія, Сербія і Румунія визнавалися незалежними д-вами. Румунія дістала Пн. Добруджу. Придунайська частина Бессарабії відходила до Росії. Підтверджувалися і розширювалися права Дунайської європейської комісії, до якої увійшов представник Румунії. Встановлювалася свобода судноплавства по Дунаю від Залізних Воріт до Чорного м. Портові міста Ар-даган, Каре і Батум з округами приєднувалися до Росії, яка, в свою чергу, повернула Туреччині Алашкертську долину і м. Баязет. Батум оголошувався вільною торговою гаванню (порто-франко). Туреччина зобов'язувалася реформувати місц. самоврядування в усіх областях, населених вірменами. У Румунії, Сербії, Чорногорії, Болгарії і Сх.

Румелії, а також у всіх володіннях Туреччини декларувалася повна свобода совісті, політ, та громадян, права поширювалися на осіб усіх віросповідань.

Заключна частина Берл. трактату підтверджувала чинність усіх не скасованих або не змінених постанов Паризького (1856) і Лондонського (1871) договорів. Осн. положення трактату зберігали чинність до початку балк. війн (1912—13). Проте, залишивши невирішеними найважливіші питання, пов'язані з конфліктами на Балканах, і загостривши рос.-австр. та серб.-болг. взаємини, Берл. трактат став спонукальним моментом, а Балкани — вогнищем конфліктів, які призвели до 1-ї світ, війни 1914—18.

Літ.: Сб. договоров России с др. гос-вами, 1856-1917. M., 1952; История дипломатии, т. 2. M., 1963.

Ю. І. Нипорко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   бер-брак   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]