Навигация

 
бер-брак
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

БРАЗИЛІЯ

Федеративна Республіка Бразилія (Brasil, República Federativa do Brasil) -найб. країна Лат. Америки. Тер. — 8,5 млн. км2. Нас. - 162,661 млн. чол. (1995, оц): бразильці (91,6 %), португальці (0,83 %), японці, німці, італійці, іспанці, українці, євреї, поляки та ін. Столиця — м. Бразиліа. Адм.-тер. поділ — 25 штатів, федеральний (столичний) округ і З федеральні території. Державна мова—португальська. Грош. одиниця — крузейро. Нац. свято — День незалежності (7 вересня). Незалежною д-вою Б. стала 1822, однак ще тривалий час була досить тісно зв'язана зі своєю колишньою метрополією — Португалією. Зокрема, главою молодої держави з титулом імператора був представник португ. королів, дому. 1824 прийнято першу конституцію Б., яка закріпила монархічну форму держ. правління і унітарну форму держ. устрою.

15.XI 1889 в Б. було скинуто монархію, і першим же декретом тимчас. уряд проголосив федеративну республіку. Новий держ. лад закріплено конституцією 1891. Протягом 20 ст. було прийнято кілька конституцій (1937, 1946, 1967, 1969, 1988), кожна з яких вносила зміни в держ. лад. Однак практично непорушними залишалися його засади, насамперед федер. форма держ. устрою. Разом з тим браз. федералізм постійно еволюціонував у бік посилення влади «центру».

Державний герб Бразилії

Конституцію Б. 1988 прийняли конституційні збори. Цій події передувало повалення військового режиму, відновлення демократії та обрання Нац. конгресу у лист. 1986. Саме цей представн. орган самовизначився як конст. збори. З прийняттям нині чинного осн. закону розпочався період т. з. Нової Республіки.

Б. — презид. республіка. Президент є главою д-ви. Він обирається шляхом заг. і прямих виборів на 5 років. Разом з ним обирається і віце-президент. Президент має досить широкі владні повноваження. Зокрема, йому належить право законодавчої ініціативи з ряду найважливіших питань. Парламент може делегувати президентові повноваження на видання актів, що мають силу закону. Презид. вето на законопроекти, ухвалені парламентом, має вибірковий характер. Це означає, що президент може повернути на повторний розгляд не лише увесь закон, а і його окр. положення. Президентові делеговано і право самостійно оголошувати стан оборони, стан облоги і т. з. стан федерального втручання (інтервенції) у справи штатів. Для прийняття відповід. рішень йому необхідна формальна підтримка одного з двох визначених у конституції кон-сультат. органів — ради республіки або ради нац. оборони. До ради республіки входять віце-президент, голови палат федер. парламенту, лідери більшості та опозиції в обох палатах, міністр юстиції і шість браз. гр-н, котрі у рівній кількості призначаються президентом і обираються палатами парламенту. До ради нац. оборони входять віце-президент, голови палат парламенту і ряд міністрів.

Характерно, що вирішення питань форми держ. устрою визнавалося небезспірним і в самій конституції 1988, що було своєрідною реакцією на роки авторитаризму військ, режиму. У перехідних положеннях конституції передбачалося проведення у вересні 1993 референдуму з питання форми правління. Він вщбувся, і встановлена за конституцією відповщна форма правління залишилася без змін.

Законодавча влада належить парламенту — двопалат. Національному конгресу. Нижня палата — палата депутатів — обирається у складі 487 членів терміном на 4 роки. Число депутатів від кожного штату має бути у відповідній пропорції з кількістю його населення, але не менше 6. Віковий ценз для актив, і пасивного виборчого права визначений відповщно у 18 і 21 рік. Голосування на виборах — обов'язкове. Неписьменні, гр-ни 70-річного віку і старші, а також 16—

18-річні особи не підпадають під цю норму, вони можуть голосувати за бажанням. Верхня палата — федеральний сенат — обирається на 8 років за принципом рівного представництва («по три сенатори від кожного штату і федерального округу»). Склад сенату оновлюється кожних 4 роки, спочатку на третину, а потім — на дві третини. Палати Нац. конгресу у законод. процесі в цілому рівноправні. Вето президента на ухвалені парламентом закони долається на спільному засіданні обох палат абсолют, більшістю від їх сукупного складу, що означає перевагу значно чисельнішої нижньої палати. Законопроект про держ. бюджет подається одночасно в обидві палати. З ін. боку, кожна палата має певні особливі повноваження. Так, нижня палата ініціює процедуру імпічменту щодо президента, віце-президента, міністрів і суддів, а також проводить необхідне розслідування. Верхня ж палата приймає остаточне рішення про можливість зміщення цих осіб. Федер. сенат також дає згоду на здійснювані президентом призначення ряду посад, осіб. За формою держ. устрою Б. є федеративною д-вою. Всі штати мають свої конституції. Законодавчу владу в штатах здійснюють їхні однопалатні законодавчі збори, виконавчу — обрані населенням губернатори. Федерал, конституція встановила принцип розмежування компетенції між федерацією і штатами. В ній визначені три сфери повноважень: сфера компетенції виключно федерації; сфера спільної компетенції федерації і штатів; сфера конкуренції компетенцій. В останній федер. органи можуть тільки визначати заг. принципи певних напрямів держ. діяльності, а органи штатів мають їх конкретизувати. Суттєвим обмеженням для владної діяльності на рівні штатів є згадуваний інститут федерального втручання. Можливість такого втручання припускається у багатьох випадках і за різними підставами. Саме втручання здійснюють різні федер. органи, хоча визначальне рішення завжди приймає президент.

Територія штатів поділена на муніципії. Населення цих адм.-тер. одиниць обирає (терміном на 4 роки) представн. органи місц. самоврядування — муніципалітети і на такий же термін — префектів, які є відповідними викон. органами.

Судова система складається з федеральних судів і судів штатів. Найвищими на федер. рівні є Федеральний верховний суд, який насамперед є органом конст. контролю, і Вищий трибунал правосуддя. Діє також ряд спеціаліз. федеральних судів. Членів обох найвищих федер. судів призначає президент за погодженням з федер. сенатом. Б. - член ООН з 1945, член ОАД, Руху неприєднання, ряду ін. міжнар. організацій. Дип. відносини України з Б. встановлено

10.1 1992. В. М. Шаповал.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]