Навигация

 
бер-брак
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

БОСНІЯ І ГЕРЦЕГОВИНА

Республіка Боснія і Герцеговина, БІГ — держава у Пд.-Сх. Європі (пн.-зх. частина Балкансь-кого п-ва). Тер.— 51,129 тис. км2. Нас.— 2,656 млн. чол. (1995, оц.): босняки (мусульмани; 41 %), серби (33 %), хорвати (17 %), албанці, українці та ін. Столиця — м. Сараєво. Тер. поділ: Федерація Боснії і Герцеговини (об'єднання мусульман і хорватів) та Республіка Сербська (РС). Грош. одиниця — динар.

Боснія як геогр. поняття уперше згадується у 10 ст. У 10—11 ст. її землі входили до серб, князівств і д-ви Зети (попередниці Чорногорії). У цей період там виникають босн. князівства, які в 12 ст. об'єдналися у феод, д-ву Боснію (Босну). У 2-й пол. 14 ст. Боснія стала могутньою в екон. і воєнному відношеннях балканською країною. У 15 ст. у пд. р-нах Боснії правив С. Вукчич, який отримав титул «герцог» від серб, правителя. 1448 він відокремив від Боснії свої володіння, які згодом були названі Герцеговиною (від «герцог»). 1463 Боснію, а 1482 Герцеговину завоювала Туреччина. За чотири століття перебування у складі Османської імперії населення БІГ розмежувалося за реліг. ознаками (частині правосл. сербів нав'язано іслам). Після нац.-визв. повстання 1875—78 тур. завойовники відступили. Рішенням Берлінського конгресу 1878 мандат на управління БіГ отримала Австро-Угорщина. 1908 вона анексувала підмандатну територію. Після краху Австро-Угор. імперії 1918 БіГ ввійшла до новоутв. Королівства сербів, хорватів і словенів (з 1929 — Королівство Югославія). Під час 2-ї світ, війни, в ході боротьби за звільнення країни від нім.-італ. окупації, розпочався процес відродження босн.-гер-цег. д-ви. 1945 вона конституювалася у Народну Республіку Боснію і Герцеговину — одну з 6 республік Федеративної Народної Республіки Югославії (ФНРЮ), з 1963 -Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії (СФРЮ). Незадовго до розпаду СФРЮ (1992) 14.Х 1991 депутати від му-сульм. та хорв. громад у Скупщині БіГ без серб, депутатів прийняли Меморандум про незалежність країни, а 1 .III 1992 на підставі референдуму (28.11 1992) мусульмани і хорвати висловилися за держ. незалежність БіГ. Депутати, що представляли серб, громаду в БіГ, на початку 1992 проголосили створення Республіки Сербської (РС) на частині території БіГ, де кількісно переважають серби. В липні 1992 на території, де проживають хорвати, було проголошено Республіку Герцег-Боснія. У квітні 1992 між мусульманами, хорватами і сербами БіГ почався збройний конфлікт, що вилився у тривалу війну (до жовтня 1995).

Кровопролиття вдалося зупинити лише зусиллями міжнар. організацій (ООН, ОБСЄ, ЄС) та окр. країн (США, Великобританії, Франції, Німеччини, Росії). Було вироблено Загальну рамкову угоду про мир у БіГ (11 статей), яку 21.XI 1995 представники БіГ, Хорватії та Югославії парафували на амер. авіабазі побл. м. Дейтона, шт. Огайо (звідси назва документа — Дейтонська угода 1995), а 14.XII 1995 на мирній конференції у Парижі — підписали. На основі домовленостей сторони договору затвердили (у вигляді додатків до нього) конституцію БіГ, ухвалили ряд угод (про вибори, арбітраж, права людини) та ін. нормат. акти. За осн. законом БіГ — дем. держава. Вища законодавча влада належить Парламентській асамблеї, яка складається з палати народів (15 депутатів) і палати представників (42 депутати). В кожній з палат 2/3 місць займають представники Федерації (боснійці й хорвати), 1/3 - від РС (серби). До викон. органів належить Президія у складі 3 членів (від боснійців, хорватів і сербів), які обираються на 4 роки (перший склад діяв 2 роки). До її компетенції входять питання зовн. політики, призначення послів, представництво в міжнар. організаціях, ведення міждерж. переговорів, ратифікація договорів, підготовка проекту річного бюджету країни тощо. Очолює Президію голова, він же — головнокомандувач збройних сил. Рішення приймаються, як правило, консенсусом. Діє рада міністрів, голову якої призначає Президія, а затверджує палата представників Парлам. асамблеї. Конституційний суд складається з 9 членів: 4 обирає палата представників Федерації, 2 — Асамблея РС і З — голова Європейського суду з прав людини (після консультації з Президією БіГ). В автономних частинах країни діють такі ж інститути влади, як і загальнодержавні. БіГ - член ООН з 1992. Дип. відносини України з БіГ встановлено 20.ХІІ 1995. м. р. Вулевич.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]