Навигация
 
в-вер
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ВЕРХОВНА РАДА СРСР

- найвищий законодавчий, представн. орган держ. влади в Рад. Союзі. Інституйована Конституцією СРСР 1936. Перша сесія цієї Ради відбулася 17.1 1937. Обиралася на 4 роки, але у зв'язку з Вел. Вітчизн. війною строк її повноважень було подовжено до 10.11 1946. Складалася з двох рівноправних палат — Ради Союзу і Ради Національностей з однаковою кількістю депутатів. Мала всі повноваження, що випливали з прав, якими був наділений Союз PCP згідно із ст. 14 Конституції СРСР, крім тих, що належали до компетенції підзвітних Верх. Раді органів — Президії ВР СРСР, РМ СРСР та союзних міністерств. Приймала рішення з найважливіших питань держ., госп. і соціально-культур. будівництва.

Союзна Конституція 1977 утвердила ВР СРСР як найвищий орган держ. влади в країні, правомочний вирішувати всі питання, віднесені Осн. Законом до відання Союзу PCP. При цьому було передбачено питання виключного відання ВР: прийняття Конституції СРСР, внесення до неї змін; прийняття до складу Союзу нових республік; затвердження нових авт. республік та областей; затвердження держ. планів екон. і соціального розвитку СРСР та держ. бюджету Союзу і звітів про їх виконання; утворення підзвітних ВР держ. органів.

Верх. Рада обирала Президію BP СРСР — постійно діючий, підзвітний їй орган, який здійснював функції найвищого органу держ. влади в період між сесіями ВР. Утворювала уряд — РМ СРСР, відповідальний перед нею і їй підзвітний, а в період між сесіями — Президії ВР. Верх. Рада обирала Верх, суд СРСР і призначала Ген. прокурора СРСР, відповідального перед нею і їй підзвітного, а в міжсес. період — Президії ВР. Верх. Рада мала повноваження контролювати діяльність усіх підзвітних їй держ. органів. Як і за Конституцією СРСР 1936, ВР СРСР складалася з двох палат: Ради Союзу і Ради Національностей. Перша обиралася по виб. округах, а друга — за нормою представництва: 32 депутати від союзної, 11 — від авт. республіки, 5 — від авт. області та 1 депутат — від авт. округу. У кожній палаті було по 750 депутатів. Палата обирала пост, комісії, а також слідчі, ревізійні та за необхідності ін. комісії з будь-якого питання. Осн. формою роботи ВР були сесії, які скликалися двічі на рік. У міжсес. період функції BP у межах Конституції здійснювала її Президія, яка мала право вносити зміни у чинні законод. акти СРСР (п. 1 ст. 122). ВР СРСР була найвищою ланкою в єдиній системі рад різних рівнів. Конституція СРСР 1936, моделюючи ВР федерат, д-ви (Союзу PCP), закріплювала участь УРСР та ін. союзних республік у її формуванні та діяльності, зокрема у створенні Ради Національностей. Осн. Закон 1977 передбачив, що союзна республіка бере участь у вирішенні питань, віднесених до відання Союзу PCP, у ВР СРСР, Президії ВР, Уряді СРСР та ін. центр, органах країни. УРСР в особі свого найвищого органу держ. влади мала право законод. ініціативи у ВР СРСР. Від союз, республіки обирався один заступник голови Президії ВР СРСР. До складу РМ СРСР входили за посадою голови РМ союз, республік. До складу Верх. Суду СРСР входили за посадою голови Верх, судів союз, республік.

Союзні республіки в особі своїх найвищих органів держ. влади мали право вносити пропозиції щодо всенар. обговорення законів або ін. питань держ. життя. Прийняття відповідних рішень було компетенцією ВР СРСР. Закони, постанови та ін. акти, прийняті ВР, публікувалися нац. мовами союз, республік (ст. 116 Конституції СРСР). При конституційно закріпленому верховенстві ВР СРСР у держ. житті фактично вона затверджувала рішення керівних органів ВКП(б), а згодом — КПРС.

Перебудовні процеси 90-х pp. внесли певні зміни в структуру і правовий статус ВР

СРСР. За реформованою 1 .XII 1988 Конституцією було утв. З 7зд народних депутатів СРСР як найвищий орган держ. влади, правомочний розглядати і вирішувати будь-яке питання, віднесене до відання Союзу PCP. Компетенція ВР звузилася: вона стала постійно діючим законодавчим, розпоряд. і контрольним органом держ. влади СРСР. Обиралася таєм. голосуванням з числа союзних парламентаріїв З'їздом нар. депутатів, якому була підзвітна. Закони і постанови, прийняті Верх. Радою, не могли суперечити актам, що приймалися З'їздом. Президія ВР СРСР організовувала роботу З'їзду нар. депутатів і Верх. Ради, а також здійснювала ін. повноваження, закріплені у ст. 119 Конституції. З розпадом СРСР (1991) ця система припинила своє існування. Літ.: Федоров К. Г. Союзные органы власти (1922-1962). M., 1963; Лукьянов A. И. Развитие законодательства о сов. представит, органах власти. М., 1978; Злато-польский Д. Л. Верх. Совет СССР — выразитель воли сов. народа. М., 1982.

Л. Т. Кривенко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]