Навигация
 
вес-вис
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ВЕСНА НАРОДІВ

— соціально-політ, та нац.-визв. рухи січня—березня 1848, які призвели до повалення абсолютизму в ряді єв-роп. держав. «В. н.» було започатковано масовими рев. виступами труд, люду в Італії. Хвиля нар. повстань прокотилася усією Європою. Апогеєм рев. подій у Парижі 22— 25.11 1848 стало проголошення Франції республікою.

На поч. березня відбулися велелюдні маніфестації у нім. містах Мюнхені та Гейдельберзі. 13—14 березня розгорнулися рев. події у Відні. Під тиском повсталого народу подав у відставку канцлер Австр. імперії К. Меттерніх — один з організаторів Священного союзу. Цісар Фердинанд І змушений був 16 квітня скасувати панщину. 25 квітня ухвалено конституцію, а 11 травня — тимчас. виборчий закон, який визначив порядок утворення двопалатного рейхстагу. «В. н.» дала потужний імпульс нац.-визв. руху в Зх. Україні. 19 квітня представники укр. інтелігенції під проводом єпископа Григорія Яхимовича надіслали до цісаря петицію, у якій вимагали викладання укр. мовою у навч. закладах усіх рівнів, права та можливості українцям займати будь-які держ. посади, видання чинного законодавства укр. мовою та його використання у держ. органах краю. Гол. засадою петиції, що стала визначальною для всього укр. політ, руху аж до розпаду Австр. монархії, була ідея об'єднання усіх укр. земель, що перебували під владою Австрії, в одну адм.-тер. одиницю — автономний коронний «Руський край» зі своїм сеймом. Представн. органом українців стала створена 2.V 1848 у Львові Головна Руська Рада, до якої увійшло 66 осіб. Очолювала Раду Президія у складі 5 чол. У своїй першій програмній відозві «До руського народу» Рада проголосила єдність усіх українців, зазначивши, що галичани належать до великого українського народу. Програму Гол. Руської Ради підтримали українці Закарпаття. У жовтні 1849 їхня делегація на чолі з А. Добрянським передала до Відня свої вимоги, які збігалися з позицією галичан. Укр. мова стала офіц. мовою на Закарпатті, нею викладали в Ужгор. гімназії та духовній семінарії, велося адміністративне листування тощо. Тільки після відновлення абсолютизму все це було скасоване під тиском угор. властей.

У серед, липня 1848 у Відні зібрався перший австр. рейхстаг — Державна рада. Від Галичини та Буковини було обрано 35 українців. Однак у березні 1849 імператор Франц Иосиф І розпустив парламент і «дарував» нову, антидем. конституцію. Передаючи всю повноту влади імператорові та його міністрам, цей осн. закон передбачав і крайові конституції. Галичина та Буковина одержали такі конституції 29.IX 1850. Проте вони не були введені вдію, а пізніше, 31.XIІ 1851, цісар узагалі їх скасував і Австрія знову перетворилася на абсолютну монархію. Єдиним реальним здобутком «В. н.» для га-лиц. українців залишилися дві культур.-осв. установи: «Галицько-руська матиця» та «Народний дім», створені Головною Руською Радою. Політичні ж прагнення не увінчалися успіхом. 1851 припинила свою діяльність і Рада.

Літ.: Андрусяк М. Галиц. українці в добі «весни народів». В кн.: Альманах «Нового часу» на рік 1938. Л., 1937; Кульчицький В. Революція 1848 року на західноукр. землях. В кн.: Укр. календар. Варшава, 1968.

Т. Г. Андрусяк.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   вес-вис   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]