ВИСЕЛЕННЯ

- примус, припинення права користування певним житловим приміщенням, яке допускається тільки на підставах, установлених законом. Може провадитися у суд. або адм. порядку. В адм. порядку з санкції прокурора виселяються особи, котрі самовільно зайняли житлове приміщення або живуть у будинках, яким загрожує обвал. У всіх ін. випадках В. провадиться за рішенням суду, з наданням або без надання ін. житлового приміщення. Житлове приміщення надається у межах того самого нас. пункту. Воно має бути не меншим від того, яке займав наймач, але не більше 13,65 м2 на одну особу. В разі, коли наймач виселяється з приміщення меншого розміром, ніж це передбачено житл. нормами в даному нас. пункті, йому надається приміщення відповідно до встановленого розміру.

В. без надання ін житлового приміщення допускається у випадках, коли особи систематично руйнують чи псують житло, використовують його не за призначенням, систематично порушують правила співжиття, що робить неможливим для ін. осіб проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку. Цей захід застосовується також щодо осіб, які позбавлені батьк. прав, якщо проживання з дітьми визнається неможливим. Із зазначених вище підстав можуть бути виселені такі особи: наймач та члени його сім'ї; член ЖБК (ЖК), який не є власником квартири, члени його сім'ї; член сім'ї власника житл. будинку (квартири); піднаймачі та члени їхніх сімей. У зв'язку із закінченням строку найму житл. приміщення в індивід, житл. фонді ЖБК (ЖК) без надання житл. приміщення виселяються наймачі і члени їх сімей, а також піднаймачі і члени їх сімей у будинках держ. житл. фонду.

І. М. Кучеренко.