Навигация
 
вит-віз
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ВИШИНСЬКИЙ

Андрій Януарович [28.ХІ (10.ХІІ) 1883, Одеса - 22.ХІ 1954, Нью-Йорк; похов. у Москві] - рад. юрист і дипломат, доктор юрид. наук з 1935, акад. АН СРСР з 1939. Від 1901 навчався на юрид. ф-ті Київ, ун-ту, звідки був виключений за участь у студ. заворушеннях. Чл. РСДРП з 1903 (меншовик). Неодноразово потрапляв у в'язницю. Закін. 1913 Київ. ун-т. Займався літ. і пед. працею. Переїхавши до Москви (1915), працював за фахом, був, зокрема, нач. Арбат, міліції і влітку 1917 видав ордер на арешт В. Ульянова-Леніна як «німецького шпигуна». Після жовт. перевороту 1917 працював у різних держ. установах РРФСР, викладав у Моск. ун-ті, обирався його ректором (1925— 28), був деканом екон. ф-ту Моск. ін-ту нар. г-ва, прокурором крим.-суд. колегії Верх. Суду СРСР. У 30-і pp. займав керівні посади в органах прокуратури та юстиції, в т. ч. прокурора СРСР (1935-39). У 1939-44 В.— заступник голови РНК СРСР. Водночас (1940—54) — на дипломатичній роботі: заст. нар. комісара (міністра), міністр закорд. справ СРСР, пост, представник СРСР в ООН. У 1937—41 був першим директором Ін-ту права АН СРСР (тепер Ін-т д-ви і права РАН), відп. ред. журналів «Советское государство и право» та «Социалистическая законность».

Відомий своїми промовами на великих публічно-показових крим.-політ, суд. процесах над «контрреволюційними групами», «ворогами народу», «антирадянськими центрами» тощо. Ревно втілював у життя сталій, тезу про «загострення класової боротьби з перемогою соціалізму», каральну політику щодо «ворогів радянської влади», забезпечував юрид. прикриття масових репресій. Законність В. трактував однобічно і вузько, підпорядковуючи її «класовим інтересам». Особливого значення серед суд. доказів надавав особистому визнанню обвинуваченим своєї вини у скоєнні приписуваних йому злочинів. Улюблена теза В: «Особисте визнання — цариця доказів вини підсудного». У численних книгах, брошурах, статтях з питань д-ви і права («Судоустрій в СРСР», 1939; «Теорія судових доказів у радянському праві», 1941; «Питання теорії держави і права», 1949, та ін.) здебільшого розвивав ідеї, викладені ним у доповіді «Основні завдання науки радянського соціалістичного права» на 1-й Всесоюз. нараді з питань науки рад. д-ви і права (1938). Вони зводилися фактично до обгрунтування та утвердження у СРСР репрес. практики тоталітаризму, нехтування правом, законністю, дем. нормами сусп. і держ. життя.

Літ.: Андрей Януарьевич Вышинский. «Сов. гос-во и право», 1954, № 8; Инквизитор: сталинский прокурор Вышинский. М., 1992; История полит, и правовых учений. М., 1995.

Ю. Я. Касяненко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   вит-віз   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]