ВІДОКРЕМЛЕННЯ ЦЕРКВИ ВІД ДЕРЖАВИ

— конституційний дем. принцип взаємин д-ви і реліг. орг-цій, умова і гарантія свободи совісті. В. ц. від д. — нормативний принцип реліг. свободи, забезпечення повноцінної автономії церкви, реліг. організацій та установ. Уперше він знайшов своє законод. втілення у «Статуті Вірджинії з релігійної свободи» (1786) і в Першій поправці до Конституції США (1789). В. ц. від д. — це повне звільнення всіх сфер сусп. життя, що знаходяться у віданні д-ви, від регулятивно-санкціонуючої ролі релігії та церкви, невтручання д-ви, її органів та інститутів, служб, осіб у внутріцерк. справи. Держава в питаннях віри є нейтральною. В. ц. від д. передбачає, що релігійні орг-ції не можуть втручатись у справи д-ви, її органів, виконувати будь-які держ. функції, брати участь у виборах органів держ. влади. Д-ва захищає права і законні інтереси реліг. орг-цій, поважає їхні традиції та внутр. настанови, які не суперечать чинному законодавству. У багатьох д-вах принцип В. ц. від д. відсутній у конституціях та ін. законод. актах. В Україні його закріплено в Конституції (ст. 35) і Законі «Про свободу совісті та релігійні організації» (1991, ст. 5).

М. Ю. Бабій.