Навигация
 
вит-віз
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ НЕЗАКОННИМИ ДІЯМИ ОРГАНІВ ДІЗНАННЯ, СЛІДЧОГО, ПРОКУРОРА, СУДДІ, СУДУ

— осн. спосіб захисту майнових та особистих (немайнових) прав і законних інтересів громадян, порушених у результаті незаконних оперативно-розшукових та процесуальних дій (актів) органів дізнання, поперед, слідства, прокуратури і суду. Цив. законодавство України про делікти (зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди) побудоване за системою генерального делікту, суть якого полягає у тому, що заподіяння шкоди ін. особі визнається протиправним і заподіювач зобов'язаний відшкодувати її в усіх випадках, якщо інше не встановлено законом. Проте система ген. делікту не охоплює відносин, що виникають у зв'язку із заподіянням шкоди гр-нинові такими специф. діями (актами) суд. влади та правоохор. органів, як незаконне засудження, незаконне притягнення до крим. відповідальності, незаконне взяття під варту, незаконне накладення суддею адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт. Цив. відповідальність у перелічених та деяких ін. випадках настає не на заг. підставах деліктної відповідальності, а в порядку, встановленому законом. У цілому розвиток законодавства в Україні здійснювався у напрямі посилення захищеності прав і свобод гр-н від будь-яких протиправних діянь, у т. ч. незаконних дій (актів) правоохор. органів та суду. Якщо цив. законодавство УСРР 20-х рр. (ст. 407 Цив. кодексу) фактично не забезпечувало можливості відшкодування шкоди, завданої незаконними актами органів поперед, розслідування, прокуратури і суду, то, реформоване на поч. 60-х рр., воно встановлювало заг. правило, за яким шкода, заподіяна неправомірними діями посад, осіб органів дізнання, поперед, слідства, прокуратури і суду, підлягала відшкодуванню відповідними держ. органами у випадках і межах, спеціально передбачених законом (ст. 443 Цивільного кодексу України).

За новою ред. Цив. кодексу України від 20.У 1985 відшкодуванню підлягала лише шкода, завдана незакон, засудженням, арештом, притягненням до крим. відповідальності, накладенням адм. стягнення у вигляді арешту або виправних робіт. Шкода ж, заподіяна ін. незаконними діями органів дізнання, слідства, прокуратури і суду, підлягала відшкодуванню на заг. підставах деліктної відповідальності або не підлягала відшкодуванню зовсім. Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» (1994) врегулював не лише підстави і порядок відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої незакон, діями перелічених органів, а й порядок поновлення гр-нина в труд., житл., пенс, та ін. правах. Фактично нац. законодавством було реалізоване право гр-нина на відшкодування (компенсацію) шкоди, завданої незакон, арештом чи засудженням (суд. помилка), закріплене п. 5 ст. 9 та п. 6 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, прийнятого XXI сесією ГА ООН 16.ХІІ 1966, до якого приєдналася і Україна. Відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» (ст. 1) підлягає відшкодуванню матеріальна і моральна шкода, завдана гр-нинові внаслідок незакон, засудження; незакон, притягнення як обвинуваченого; незакон, взяття і утримання під вартою; незакон, проведення у ході розслідування чи суд. розгляду крим. справи обшуку, виїмки, незакон, накладення арешту на майно; незакон, відсторонення від роботи (посади) та ін. процес, дій, що обмежують права гр-н; незакон, застосування адм. арешту чи виправних робіт; незакон, конфіскації майна; незакон, накладення штрафу; незакон, проведення опер.-розшукових заходів.

Право на відшкодування виникає у випадках: постановления виправд. вироку суду; закриття крим. справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину; відмови в порушенні крим. справи або закриття її з таких же підстав; закриття справи про адм. правопорушення. Право на відшкодування шкоди, завданої незаконними опер.-розшуковими заходами до порушення крим. справи, виникає за умови, що протягом 6 місяців після проведення таких заходів не було прийнято рішення про порушення за їх результатами крим. справи або таке рішення було скасовано (ст. 2 вищезазнач. закону). Шкода, завдана переліченими незакон, актами суду та правоохор. органів, відшкодовується д-вою у повному обсязі незалежно від вини їх посад, осіб. Відшкодуванню підлягає: заробіток та ін. грошові доходи, які гр-нин втратив унаслідок незакон, дій; майно (в т. ч. гроші, грош. вклади з відсотками по них; цінні папери з відсотками по них; частка у статут, фонді госп. т-ва, учасником якого був гр-нин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, ін. цінності), конфісковане або звернене в доход д-ви судом, вилучене правоохор. органами, а також майно, на яке було накладено арешт; штрафи, стягнуті згідно із суд. вироком; суд. та ін. витрати, сплачені гр-нином; суми, сплачені гр-нином за надання йому юрид. допомоги; моральна шкода. У разі смерті гр-нина право на відшкодування шкоди у встановленому законодавством порядку переходить до його спадкоємців. Проте відшкодування шкоди у перелічених випадках, незалежно від вини посад, осіб правоохор. органів чи суду, не обмежує заг. правила цив. відповідальності за шкоду, завдану деліктом (правопорушенням). Якщо груба необережність самого потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а при вині заподіювача шкоди — і залежно від ступеня його вини) розмір відшкодування, якщо інше не передбачено законом, повинен бути зменшений або у відшкодуванні шкоди повинно бути відмовлено (ч. 1 ст. 454 Цивільного кодексу України). Такий підхід відповідає міжнар. стандартам захисту прав людини, зокрема ст. 14 Міжнар. пакту про громадян, і політ, права, за якою шкода не підлягає відшкодуванню, якщо гр-нин шляхом самообмови, не пов'язаної із застосуванням до нього насильства, погроз або ін. незаконних дій, чинив перепони встановленню істини у справі. Розмір відшкодування протягом місяця від дня звернення гр-нина з відповідною заявою визначають своєю постановою (ухвалою) правоохор. чи суд. органи, що вчинили перелічені незаконні процес, дії, операт.-розшукові заходи чи засудження, якими було заподіяно шкоду. Якщо справу закрито судом при розгляді її у касац. порядку або в порядку нагляду, розмір відшкодування визначає суд, що розглядав справу в першій інстанції. У разі незгоди гр-нина з прийнятою постановою про відшкодування шкоди він має право оскаржити її в суді, а ухвалу суду — в суді вищої інстанції у касац. порядку. Відповідно до положень цив. процес, законодавства гр-нин вільний у виборі суду за місцем свого проживання чи за місцезнаходженням відповідного правоохор. органу. Сторони в цих справах звільняються від сплати суд. витрат. Відшкодування моральної шкоди провадиться, якщо незаконні дії (акти) призвели до порушення норм, життєвих зв'язків потерпілого, потребують від нього дод. зусиль для організації свого життя. При цьому моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні гр-нинові внаслідок фіз. чи псих, впливу на нього, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізувати свої звички та бажання, погіршили взаємини з оточенням та ін. Розмір моральної шкоди визначається судом за заявою гр-нина з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цив. законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час незакон. перебування під слідством чи судом провадиться, виходячи з розміру не менше одного мінім, розміру зарплати за кожний місяць перебування під слідством чи судом. Закон «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», крім поновлення потерпілого гр-нина в майнових правах та відшкодування моральної шкоди, регулює також порядок поновлення його труд., житл., пенс, та ін. прав (ст. 6—10). У разі закриття крим. справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або за недоведеністю участі особи у вчиненні злочину, а також у разі постановлення виправдувального вироку Кримінально-процесуальний кодекс України (ст. 53') зобов'язує орган дізнання, слідчого, прокурора і суддю (суд) роз'яснити потерпілому порядок поновлення його порушених прав і вжити заходів до відшкодування шкоди, завданої переліченими незакон. діями (актами).

В. Т. Нор.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]