ВСЕСВІТНЯ КУЛЬТУРНА І ПРИРОДНА СПАДЩИНА

— об'єкти, які мають видатну універсальну цінність з погляду історії, мист-ва чи науки. Охорона цієї спадщини регулюється Конвенцією про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, прийнятою Генеральною конференцією ЮНЕСКО

в Парижі 17-21.XI 1972. До об'єктів цієї спадщини, за Конвенцією, належать: а) пам'ятки культури, твори архітектури, монум. твори скульптури та живопису, елементи і структури археол. характеру, написи, печери і групи елементів; б) ансамблеві групи ізольованих чи об'єднаних будівель та ін. архіт. об'єктів, поєднаних з пейзажем; в) визначні місця — твори людини або спільні витвори людини й природи, а також їх зони, зокрема археологічні. До природної спадщини належать об'єкти видатної універсальної цінності з погляду науки, естетики чи природної краси: а) пам'ятки природи — результат еволюції фізичних та біол. утворень або груп таких утворень; б) геологічні і фізіографічні утворення та суворо обмежені зони, які є ареалом рідкісних тварин і рослин; в) природні визначні місця чи суворо обмежені природні зони. Охорона об'єктів В. к. і п. с. є обов'язком як окр. держав, так і світ, спільноти загалом. Згадана Конвенція передбачає систему заходів збереження всесв. культур, і природ, спадщини, розвиток міжнар. співробітництва у даному напрямі. З цією метою при ЮНЕСКО діє Міжурядовий комітет охорони культурної і природної спадщини. На підставі переліків пам'яток, які подаються д-вами, він складає, поновлює і публікує «Список всесвітньої спадщини» та «Список всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою». До першого Списку на 1.1 1996 внесено 458 об'єктів, серед яких — пам'ятки Давнього Єгипту, міста Карфаген (Туніс), Єрусалим, істор. комплекси Риму, Венеції, Флоренції (Італія), Тадж-Махал (Індія), нац. парк Сагарматха з вершиною Еверест (Непал), істор. заповідник Мачу-Пікчу (Перу), оз. Байкал (Росія), Києво-Печерська лавра і Софійський собор у Києві. Об'єкти цього Списку визнаються «загальною спадщиною людства». їхній правовий статус визначається з урахуванням таких обставин: а) повага до суверенітету д-ви, на тер. якої знаходяться культурні та природні об'єкти, що охороняються нац. законодавством; б) виявлення, охорона, збереження і популяризація всесв. спадщини є насамперед обов'язком д-ви, на тер. якої розташовані ці об'єкти; в) обов'язкове міжнар. співробітництво з метою охорони всесв. спадщини, надання допомоги в цьому на прохання певної д-ви; г) зобов'язання д-ви не застосовувати жодних дій, які могли б завдати прямо або опосередковано шкоди культур, чи природ, спадщині. Для надання допомоги окр. д-вам в охороні унікальних пам'яток, внесених до зазначених Списків, створено «Фонд всесвітньої спадщини», кошти якого використовуються з дозволу Міжурядового комітету охорони культур, і природ, спадщини.

Літ.: Міжнар. охорона, захист і повернення культур, цінностей (зб. документів). К., 1993.

В. І. Акуленко.