ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ

(ВУЦВК) - найвищий законод., розпоряд., виконавчий та контрол. орган держ. влади УСРР (з 1937 — УРСР) у період між Всеукраїнськими з'їздами рад робітничих, селянських і червоноар-мійських депутатів. Діяв з 1917 по 1938. Уперше був обраний 1-м Всеукраїнським з'їздом рад під назвою Центральний виконавчий комітет (ЦВК) Рад. України. Надалі іменувався ВУЦВК Рад (1919), ВУЦВК (1920-35), ЦВК УСРР (1935-36), ЦВК УРСР (1937—38). Головами цього органу в різні роки були Ю. Медведев, В. Затонсь-кий і Г. Петровський. За Конституціями УСРР 1918 і 1929 ВУЦВК обирався Всеукр. з'їздом рад і був відповідальний перед ним. Кількість членів і кандидатів у члени ВУЦВК визначалася Всеукр. з'їздом рад. Так, на 1-му Всеукр. з'їзді рад до ВУЦВК було обрано 41 члена, на 3-му — 89 членів і 22 кандидати у члени, на 5-му відповідно — 155 і 55, на 8-му - 251 і 82, на 9-му - 315 і 110.

ВУЦВК здійснював заг. керівництво держ., roen, та культур, будівництвом. Він мав право зупиняти чинність, скасовувати і змінювати акти всіх нижчестоящих органів влади та управління. ВУЦВК обирав Президію ВУЦВК та утворював Раду нар. комісарів УСРР. Робота ВУЦВК контролювалася і спрямовувалася КП(б)У. Формою діяльності ВУЦВК були сесії. У період між ними функції найвищого органу держ. влади в Україні виконувала Президія ВУЦВК. Сесії ВУЦВК скликалися Президією: чергові — не рідше 3 разів на рік; надзвичайні — з ініціативи Президії ВУЦВК або за поданням Раднаркому УСРР чи на вимогу не менш як третини членів ВУЦВК. Питання на розгляд ВУЦВК могли вносити його Президія, Раднарком, а також окр. члени ВУЦВК.

ВУЦВК припинив свою діяльність 1938 у зв'язку з обранням на підставі Конституції УРСР 1937 нового найвищого органу держ. влади в республіці — Верх. Ради УРСР.

Літ.: Бабій Б. М. Укр. рад. д-ва в період відбудови нар. г-ва (1921-1925 pp.). К., 1961; Виноградская С. П., Рогожин А. И. Всеукр. Центр. Исполн. Комитет Советов в первые годы сов. власти (1917—1920 гг.), в. 1. К., 1974; История Укр. ССР, т. 6-7. К., 1984.

А. П. Таранов, А. Й. Рогожин.