ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА

— укр. політ, організація, ств. 2.V 1848 у Львові під впливом рев. подій у Європі, зокрема в Австрії. Складалася здебільшого з представників укр. лібер. інтелігенції та уніат, духівництва (всього 30 чол.). Очолював раду єпископ Г. Якимович, згодом ін. церк. діяч — М. Ку-занський.

У програм, документі — Відозві до укр. народу від 10.V 1848 - Г. Р. Р. висловилась за федерат, перебудову д-ви Габсбургів, висунувши при цьому вимогу виділити Галичину, укр. Закарпаття і Буковину в окр. коронний край з авт. правами. Використовуючи церк. систему деканатів, Г. Р. Р. створила мережу низових організацій (філій), очолюваних місц. радами, до яких входили представники селян, міщан, шляхти, інтелігенції, духівництва. Для прийняття важливих ухвал скликалися заг. віча. Внутр. структура організації складалася з відділів (політ, справ, селянського, шкільництва, фінансів та ін.). Заходами Г. Р. Р. у Галичині була організована укр. гвардія, а на Підкарпатті — «Народна самооборона» і «Батальйон руських стрільців».

Гол. увагу рада приділяла проведенню нац.-культур. реформи. Домагалася прав викладання у школах і звертання до уряд, установ укр. мовою. Організувала культурно-осв. т-во «Галицько-Руська матиця», провела в жовтні 1848 з'їзд діячів укр. культури («Собор руських учених»), відкрила Народний дім у Львові, взяла участь у Слов'ян, з'їзді у Празі (черв. 1848). Друк, орган Г. Р. Р. «Зоря галицька», яка почала виходити з 15.V 1848, був першою у Галичині укр. газетою. Зі спадом рев. змагань в Австро-Угор. імперії, наступом реакції почав згасати і нац.-визв. потенціал ради, в її діяльності з'явилися угодовські тенденції. 1851 Г. Р. Р. було розпущено австр. урядом.

Літ..Левицький К. Історія політ, думки галиц. українців 1848-1914, ч. 1-2. Л., 1926-27.

І. В. Музика.