ДЕЦИМАЦІЯ

(лат. сіесітаїіо, від сіесітш — десятий) — 1) Один з видів покарання у дав-ньорим. зак-ві. Полягала у страті за жеребом кожного десятого при колект. злочинах і в разі невиявлення винного. 2) В новітні часи — спосіб покарання за різні крим. злочини, що скоювалися групою військовослужбовців або військ, підрозділами: карався кожен десятий. Д. мала поширення в арміях багатьох європ. держав у 17—19 ст. У рос. армії застосовувалася від 1701 до 1868.

Є, Я. Кравець