ДОГОВІР ПРО УТВОРЕННЯ СРСР 1922

-акт конст. характеру, укладений 30.XII 1922 між РСФРР, УСРР, БСРР та ЗСФРР про об'єднання їх в одну союзну д-ву — Союз Радянських Соціалістичних Республік. Текст док-та паралельно з Декларацією про утворення СРСР розроблено Комісією ЦК РКП(б), у якій УСРР представляв Г. І. Петровський, у жовтні — грудні 1922 в процесі підготовки основ союзної Конституції. Проект таких основ з текстом Д. про у. СРСР 1922 і згадану Декларацію обговорив та одноголосно затвердив VII Всеукр. з'їзд рад (10—14.XII 1922). Остаточний варіант Декларації і Д. про у. СРСР 1922 опрацьовувала створена 18.XII 1922 пленумом ЦК РКП(б) комісія для підготовки Всесоюз. з'їзду рад, до складу якої від України, окрім Г. І. Петровського, увійшов ще й М. І. Фрунзе. Обидва док-ти були одноголосно затверджені І З'їздом рад і підписані всіма членами повноваж. делегацій від республік (всього 86 підписів). Д. про у. СРСР 1922 визначив компетенцію Союзу, до відання якого в особі його верх, органів належали: представництво Союзу в міжнар. відносинах; зміна зовн. кордонів Союзу; укладення договорів про прийняття до складу Союзу нових республік; оголошення війни та укладення миру; питання зовн. держ. позик; ратифікація міжнар. договорів; затвердження основ і заг. плану нар. г-ва Союзу, а також укладення концес. договорів; регулювання трансп. і пошт.-телегр. справи; вироблення основ організації збройних сил Союзу; ухвалення єдиного держ. бюджету; встановлення монетної, грош. і кред. системи, а також системи загальносоюз., респ. і місц. податків; запровадження заг. засад землеустрою і землекористування, користування надрами, лісами і водами; заг. зак-во про переселення; встановлення основ судоустрою і судочинства, а також союзне цив. і крим. зак-во; ухвалення осн. законів про працю; запровадження заг. засад нар. освіти, охорони нар. здоров'я; встановлення системи мір і ваги; організація загальносоюз. статистики; зак-во про амністію; скасування постанов З'їздів рад, ЦВК і раднаркомів союз, республік, що порушують союз, договір, тощо.

Верх, органом влади проголошувався З'їзд рад, який складався з представників міських рад (з розрахунку 1 депутат на 25 тис. виборців) і губ. з'їздів рад (з розрахунку 1 депутат на 125 тис. виборців). З'їзди рад СРСР скликалися один раз на рік Центр, викон. к-том (ЦВК), який виконував функції верх, органу влади у періоди між з'їздами. До ЦВК входили представники кожної з республік (371 чол.). Сесії ЦВК скликалися тричі на рік. У періоди між ними вищим органом влади вважалася Президія ЦВК з 19 членів, з-поміж яких обиралися чотири голови ЦВК (по одному від РСФРР, УСРР, ЗСФРР, БСРР). Викон. органом ЦВК була Рада нар. комісарів (РНК) СРСР, що обиралась у складі голови та його заступників, нар. комісарів (за-корд. справ, військ, і мор. справ, зовн. торгівлі, шляхів, пошт і телеграфів, праці, продовольства, фінансів, роб.-сел. інспекції) та голови Вищої ради нар. г-ва (ВРНГ). Цри ЦВК засновувався Верх, суд з функціями верх. суд. контролю, а при РНК — Держ. політ, управління (ДПУ). Декрети і постанови Раднаркому вважались обов'язковими для всіх союз, республік і могли бути скасовані лише ЦВК або його Президією. Розпорядження окр. союзних нар. комісарів у виняткових випадках, при їх явній невідповідності ін. актам Союзу, могли бути припинені вищими органами влади союз, республік, про що негайно повідомлялося Раднаркому СРСР і відповідному комісару СРСР. Вищими органами союз, республік були з'їзди рад, ЦВК і президії ЦВК республік, а їх викон. органами — раднаркоми республік у складі голови РНК, його заступників, нар. комісарів землеробства, продовольства, фінансів, праці, внутр. справ, юстиції, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, нац. справ, роб.-сел. інспекції та голови ВРНГ. При цьому ВРНГ і нар. комісаріати продовольства, фінансів, праці і роб.-сел. інспекції керувалися у своїй діяльності розпорядженнями відповідних нар. комісарів СРСР, тобто були їх місц. філіями. Крім того, до складу РНК республік з правом дорадчого голосу вводились уповноважені союз, наркоматів закорд. справ, військ, та мор. справ, зовн. торгівлі, шляхів, пошт і телеграфів. Республікам надавалося право мати свої бюджети, що були складовими загальносоюз. бюджету. ЦВК СРСР встановлював прибуткову та видаткову частини респ. бюджетів. Для гр-н союз, республік встановлювалось єдине союзне громадянство. У зв'язку з поперед, ухваленням проекту Д. про у. СРСР 1922 вищими органами влади РСФРР, УСРР, БСРР, ЗСФРР питання про його ратифікацію прямо не ставилося. Проте він затверджувався і ратифікувався Україною ще двічі: 2.УІІ 1923 — третьою сесією

ВУЦВК як складова проекту Конституції СРСР і 19.1 1924-VIII Всеукр. з'їздом рад як розділ Конституції СРСР 1924. Незважаючи на те, що ост. пункт Д. про у. СРСР 1922 зберігав за союз, республіками право вільного виходу з Союзу, їх права були досить обмежені. Тому розповсюджувані аж до кін. 80-х рр. твердження про суверенітет союз, республік не відповідали існуючим по-літ.-правовим реаліям. Тенденція до розширення компетенції центру і звуження прав республік спостерігалася у всіх рад. конституціях. Це, зокрема, стосується першої Конституції СРСР 1924. Фактичну унітарність союз, д-ви закріплювали Конституція СРСР 1936і Конституція СРСР 1977. З держав—співзасновників СРСР Україна першою заявила у Зверненні до парламентів і народів світу від 5.XII 1991 про те, що Д. про у. СРСР 1922 стосовно неї є недійсним і недіючим. Через три дні керівники Республіки Білорусь, Рос. Федерації та України констатували, що Союз РСР як суб'єкт міжнар. права і геополіт. реальність припиняє своє існування. Була фактично припинена дія і Д. про у. СРСР 1922.

Літ.: Договір про утворення Союзу Рад. Соц. Республік. [30 грудня 1922 р]. В кн.: Укр. РСР на міжнар. арені. 36. док-тів (1917-1923 рр.). К., 1966; Бабій Б. М. Союз РСР і роль України у його створенні. К., 1972; Історія д-ви і права України, ч. 2. К., 1996.

О. М. Мироненко.