ДОКТОР НАУК

(лат. doctor - учитель, викладач) — наук, (до 1992 — вчений) ступінь, який присуджують особам, що мають вищу освіту, глибокі фахові знання і значні досягнення в певній галузі науки та захистили відповідну дисертацію. В СРСР, у т. ч. УРСР, запроваджений 1934. Присуджувався Вищою атестац. комісією СРСР. У сучас. Україні питання присудження наук, ступеня Д. н. належить до компетенції Вищої атестаційної комісії України (ВАК України). Вона приймає відповідні рішення на підставі ухвал спеціаліз. вчених рад навч., наук., н.-д. закладів, ін. організацій та атестац. висновку президії ВАК.

Як правило, наук, ступінь Д. н. присуджується фахівцям, котрі до цього мали наук, ступінь кандидата наук. Проте докт. дисертацію може захищати і здобувач, який не має наук, ступеня канд. наук, але у цьому разі він повинен до захисту дисертації скласти канд. іспити відповідно до встановленого порядку. Док-том, що засвідчує присудження наук, ступеня Д. н., є диплом доктора наук. Порядок присудження наук, ступенів в Україні регламентується пост. КМ України від 28.VI 1997. З метою захисту дипломів Д. н. від підробок Уряд України пост, від 17.XI 1997 запровадив з 1.111 1998 видачу нових дипломів, захищених охорон, нумерованою голограмою, а також встановив, що видані ВАК дипломи Д. н., описи яких затв. КМ України від 17.III 1993, є дійсними.

В Україні визнаються дійсними дипломи Д. н., видані атестац. органами СРСР і Рос. Федерації за результатами захистів дисертацій або рішень вчених рад до 17.IX 1992.

І. Б. Усенко.