ДОМІНАТ

(лат. — панування, володарювання; єдиновладдя) — система державного правління, що склалася у Давньому Римі в результаті Діоклетіана реформ. Прийшовши до влади в умовах соціально-політ. та екон. кризи, Діоклетіан усвідомлював необхідність здійснення ряду реформ: грошової і податкової, військ, та адміністративної. Він видав едикт про тверді ціни і заробітну плату, продовжував боротьбу проти християнства (видав 4 едикти). Заходи, здійснювані імператором, хоча й не мали Повного успіху, однак сприяли формуванню нової держ. системи — Д. Термін «домінат» походить від лат. титулу аотіпш — «володар», який рим.

імператори присвоїли собі в 3 ст. Проте лише за часів правління Діоклетіана він стає гол. виразником сутності імперат. влади у Давньому Римі. То була необмежена рабо-власн. монархія, де самодерж. імператор очолював складний військ.-бюрокр. апарат, видавав закони, що підлягали безвідмовному виконанню, був володарем життя і смерті своїх підданих.

Д. відображав інтереси панівного стану, передусім магнатів, що володіли масами колонів та квазіколонів (селян, формально вільних, але прикріплених до зем. наділів).

О. А. Підопригора.