ДУРДЕНЕВСЬКИЙ

Всеволод Миколайович (9.ІІ 1889, Москва - 13.ХІ 1963, там же) -рос. правознавець, доктор юрид. наук з 1946, професор, з. д. н. РРФСР. Закін. 1911 юрид. ф-т Моск. ун-ту і був залишений при ньому для підготовки до професор, звання. Від 1915 — приват-доцент цього ун-ту. В 1923—24 працював у Білорус, ун-ті (Мінськ), викладав міжнародне право в Іркутському ун-ті (1928-30) та Свердловському юрид. ін-ті (1938-39) тощо. Від

1944 — експерт-кон-сультант договірно-правового відділу Наркомату іноз. справ (з

1945 — М-ва закорд. справ) СРСР. 1947 Д. присвоєно дип. ранг Надзв. і Повноваж. посланника II класу. Протягом 1945—57 Д. брав участь у роботі Берлінської (Потсдамської) конференції (1945), Париз. мирної конференції (1946), 1-ї і 2-ї сесій Ген. Асамблеї ООН, Бєлгр. конференції про режим судноплавства на Дунаї (1948), Женев. конференції (1955), Берл. наради (1956), Варш. наради (1957). З 1957 — член Пост, палати трет, суду в Гаазі. Водночас (з 1948) викладав у Моск. ун-ті міжнар. відносин.

Досліджував проблеми міжнар. права та конст. права зарубіж. держав. Був співавтором проекту Консульського статуту СРСР, брав участь у підготовці проектів ряду важливих міжнар. договорів та угод. Осн. праці:

«Зарубіжне конституційне право у вибраних зразках» (1925), «Макіавеллі і державна наука» (1927), «Лекції з права соціальної культури» (1929), «Радянське адміністративне право» (1940), «Міжнародне право» (1947, у співавт.), «Дипломатичне і консульське право» (1962, у співавт.).

Літ.: Памяти проф. В. н. Дурденевского. «Известия вузов. Правоведение». 1963, № 4.

Ю. I. Нипорко.