ЄВТИХІЄВ

Олександр Федорович (1879, с. Чадобець Єнісейського пов. Єнісейської губ., Росія — після 1935) — укр. і рос. правознавець, доктор юрид. наук, професор з 1918. Закін. 1903 юрид. ф-т Харків, ун-ту. Залишений в ун-ті для підготовки до професор, звання. З 1907 — приват-доцент кафедри адм. права юрид. ф-ту і водночас учитель законознавства у Харків, реальному уч-щі. У 1908—09 перебував у закорд. наук, відрядженні (Париж), навч. у Берл. ун-ті. Після повернення Є. був мол. кандидатом на судову посаду при Харків, окружній судовій палаті, займався наук, діяльністю. У 1911 — радник губ. правління у Любліні. Тут вийшла друком (як магістер. дисертація) його перша теор. праця «Законна сила актів адміністрації». Протягом 1912—17 Є. працював у Петербурзі (Петрограді), в департаменті духовних справ інозем. сповідань: зав. наук, б-ки, а з 1916 — зав. підвідділу (відділення) законод. проектів.

Після Жовт. революції 1917 служив у наркоматі юстиції РСФРР, був на виклад, роботі у вузах Москви і Смоленська. Від 1920 — у Харкові: зав. відділення законод. проектів наркомату юстиції УСРР. Водночас працює професором правничого ф-ту Харків, ін-ту нар. г-ва. 1921 очолив секцію адм. права кафедри проблем сучас. права цього ж ф-ту. З 1926 за сумісництвом — професор адм. права Геодезичного ін-ту. В ост. роки життя працював у Києві консультантом НКЮ УСРР, брав участь у роботі госп. секції Укр. ін-ту суд. політики НКЮ УСРР. Є. зробив вагомий внесок у становлення віт-чизн. адм. права. Опубл. ряд наук, статей та працю «Десятинна система в адміністративному діловодстві» (1921). У підручнику «Основи радянського адміністративного права» (1925) він уперше теоретично обгрунтував поділ цього права на загальну та особливу частини. В підручнику «Адміністративне право» (1930) Є. розглядав адм. право як систему юрид. принципів, що регулюють держ. діяльність, спрямовану на гарантування безпеки і добробуту гр-н (насамперед трудящих). Є. брав участь у розробці та обговоренні Адміністративного кодексу УСРР 1927, а також у підготовці офіц. постатейного коментаря до нього (опубл. 1929). Уклав офіц. видання Адм. кодексу УСРР з дод. мат-лами (опубл. 1935).

У 2-й пол. 30-х рр. Є. обвинувачено у «методологічних і політичних буржуазних ухилах». Дальша його доля невідома.

Ю. Я. Касяненко, О. А. Гавриленко, В. П. Бєлік.