ЄПИСКОП

(грец. ?????????, букв. — наглядач, охоронець) — один з вищих духовних санів у багатьох христ. церквах, узагальнена назва всіх архієреїв. У ранньому християнстві функції Є. зводилися лише до нагляду за коштами і майном громади. В процесі становлення цієї релігії Є. очолили церк. апарат, що формувався, і вже з серед. 2 ст. стали відігравати в ньому провідну роль. Після того, як християнство стало держ. релігією Рим. імперії (поч. 6 ст.), єпископат став інститутом, тісно пов'язаним з панівною соціальною верхівкою. Як старші або особливо шановані серед Є. церквою виділяються архієпископи, митрополити (у право-слав '?) і патріархи (в католицизмі і православ'ї).

М. В. Філоненко.