ЄЛЬЦИН

Борис Миколайович (1.ІІ 1931, с. Бутка Талицького р-ну, тепер Єкатерин-бурзької обл.) — рос. держ. діяч, перший президент Рос. Федерації. Закін. 1955 Уральський політех. ін-т. Працював у буд. галузі: майстер тресту «Уралваж-труббуд», виконроб, старший виконроб, гол. інженер, нач. буд. управління тресту «Пів-денміськбуд» (Сверд-ловськ); з 1963 — гол. інженер, а з 1965 — нач. Свердл. домобуд. комбінату. Від 1968 — у Свердл. обкомі КПРС: зав. відділу буд-ва, секретар, з лист. 1976 — 1-й секретар. З квітня 1985—зав. відділубуд-ва ЦК КПРС, у липні 1985 - лютому 1986 - секретар ЦК КПРС. З грудня 1985 - 1-й секретар Моск. міськкому КПРС. У лист. 1987, після крит. виступу на жовт. пленумі ЦК КПРС, звільнений із займаного поста. З грудня 1987 по 1989 — 1-й заст. голови Держ. буд. к-ту СРСР — міністр СРСР. Був чл. ЦК КПРС (1981-90), канд. у чл. Політбюро ЦК КПРС (1986-88), депутатом ВР СРСР 9—11 скликань, чл. Президії ВР СРСР (1984-89), нар. депутатом СРСР (1989-91), головою К-ту ВР СРСР з питань буд-ва та арх-ри (з червня 1989). З липня 1990 - голова ВР РРФСР. У червні 1991 Є. обраний президентом РРФСР (з січня 1992 - Рос. Федерації). Водночас у лист. 1991—червні 1992 — глава уряду Рос. Федерації, а з травня 1992 — верх, головнокомандувач ЗС Рос. Федерації. Як глава д-ви 19—21.УІІІ 1991 Є. рішуче протидіяв спробі антиконст. держ. перевороту в СРСР. 8.ХІІ 1991 у м. Мінську разом з керівниками України та Білорусі підписав Угоду про створення СНД. Прихильник курсу реформ на засадах ринк. економіки. У липні 1996 вдруге обраний президентом Рос. Федерації. ЗІ.У 1997 у Києві підписав Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Рос. Федерацією. Автор книг «Сповідь на задану тему» (1990) та «Записки Президента» (1994).

Ю. Я. Касяненко.