Навигация
Повернись живим
 
к-карц
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

КАЛЕНДАР

[лат., букв. — боргова книга; у Давньому Римі боржники сплачували відсотки у перші дні місяців (ці дні називалися календами)| — система відліку часу, заснована на періодичності природ, явищ, зокрема рухові небес, тіл. Осн. типи існуючих К. базуються на таких одиницях часу: а) тропічний рік, тобто час, що проходить від одного весняного рівнодення до другого; він дорівнює 365 дням (добам) 5 год. 48 хв. 46,045 сек.; б) синодичний місяць — час, який минає від одного нового Місяця до наступного; триває 29 днів (діб) 12 год. 44 хв. 2,9 сек.; в) доба — час одного обертання Землі навколо своєї осі; прийнята в науці, техніці та побуті доба дорівнює 24 годинам.

Місячний К. передбачає відлік часу за фазами Місяця. Саме на основі періодичності циклу фаз Місяця у давнину в Україні виникла система вимірювання часу. В нар. укр. К. рік складався з 13 місяців, що збігалися з міс. фазами, і починався 1 або 9 березня за старим стилем. Єдиним К., в якому зміна календ, місяців пов'язана виключно зі зміною фаз Місяця, є мусульм. місячний К., т. з. Хідж-ра. Вимога, котра висувається до суто місячних К., є та, що початок календ, місяців повинен по можливості збігатися з моментом настання нового місяця. Мусульм. місячний К. сформувався у 7 ст.; літочислення у ньому ведеться від дня переселення пророка Мухамеда з Мекки до Медини (за юліанським К. — 16.VII 622, п'ятниця). У Хіджрі місяці мають почергово 29—30 діб. 12 місяців становлять 1 рік. Рік має 354 доби. З кожних 30 років 11 є високосними (355 діб). При накладанні Хіджри на європ. К. початок року переходить з однієї дати на іншу, оскільки місячний рік на 11 діб коротший за сонячний. В Афганістані, Іраку, Пакистані разом з місячною Хіджрою використовується і сонячна, запроваджена в 11 ст. В ній літочислення починається з 622, але в основі системи відліку лежить періодичність руху Сонця, а не Місяця; рік починається 21 березня. Місячний К. незручний для землероб, населення, оскільки не відображає змін пір року. Місячно-сонячний К. враховує як зміни міс. фаз, так і річний рух Сонця. Це досягається встановленням 13-го місяця. 19 сонячних років дорівнюють приблизно 235 місячним місяцям (цикл Метона), з них 12 років мають по 12 місячних місяців і 7 по 13. Такий К. використовувався у Вавилонії, Давньому Китаї, Іудеї, Давній Греції, Давньому Римі. Нині застосовується при встаноаіенні дня христ. Пасхи, а також в Ізраїлі, де літочислення ведеться від «створення світу» — 7.Х 3761 до н. е. В основі сонячного К. — видимий річний рух Сонця. Налічує 12 місяців (365 діб або 365 діб і 6 год.). Сонячний К. використовувався в Єгипті, деяких місцевостях Індії, Центр. Америці. Сучас. міжнародний К., шо бере свій початок від римського, — сонячний. До 46 до н. е. римляни користувалися місячно-сонячним К. За реформою Юлія Цезаря запроваджено відлік часу за рухом Сонця; новий сонячний К. (розроблений єгип. астрономом Созігеном) отримав назву юліанського. Тривалість року була встановлена в 365 днів. Щоб урахувати різницю в 1/4 дня, кожного 4-го року додавався 1 день. Він додавався завжди в 6-й день перед т. з. календами березня, тобто перед 1 березня. Таким чином, день 24 лютого, за нашим літочисленням, римляни рахували двічі, через що він називався у них двічі шостим (біссекстус). Рік із вставленим зайвим днем називався «біссекстиліус» (звідси -високосний). Рік починався 1 січня; з 153 до н. е. у цей день рим. консули та ін. магістрати набували своїх повноважень. Юліанський К. було визнано христ. церквою на І Вселен. (Нікейському) соборі (325). Нині його називають старим стилем. У 6 ст. виникає датування від Різдва Христового — т. з. ери Діонісія від імені рим. монаха Діонісія Молодшого, який вирахував, що 532 від Різдва Христового є 754 від заснування Риму. В Київ. Русі літочислення велося від «створення світу», віднесеного на 21.III 5509 до н. е.

3 14 ст. в Україні роки рахувалися також від Різдва Христового. Різниця між цими датами становила 5508 років. Календ, рік починався у цив. житті 1 березня, а в церковному — 1 вересня; тільки з кін. 15 ст. і цив., і церк. новий рік починався з 1 вересня. Від 1700 за наказом Петра І в Рос. імперії, у т. ч. в Україні-Гетьманщині, початок року перенесено на 1 січня. Тоді ж було введено лічбу років від Різдва Христового. За юліанським К. рік на 11 хв. 14 сек. більший за тропічний. Тому за кожні 128 років астроном, рівнодення відбувається на 1 день раніше, ніж це має бути за юліанським К. Так, у кін. 16 ст. весняне рівнодення припадало на 11, а не на 21 березня, як було встановлено І Вселен. (Нікейським) собором (325). Для усунення протиріччя рим. папа Григорій XIII у своїй буллі наказав наступну після четверга 4 жовтня 1582 п'ятницю вважати 15 жовтня. Згідно з григоріан. реформою, кожні 400 юліанських років скорочувалися на 3 дні (високосними вважалися лише ті роки повних століть, перші дві цифри яких діляться на

4 (1600, 2000, але не 1700, 1800, 1900). Протестант, і правосл. країни довго не визнавали григоріанський К., або новий стиль. Особливо гостра боротьба точилася в Україні. Правосл. діячі (Герасим Смотрицький, В. Сурозький, Стефан Зизаній та ін.) засуджували григоріанський К., введений Польщею 1583, з догмат, та обряд, погляду. Юліанського К. дотримувалися і українці, які прийняли унію. Григоріанський К. є офіційним у Росії з 14.ІІ (1.ІІ за старим стилем) 1918, а в Україні (за законом УЦР про встановлення нового стилю від 12.ІІ 1918) з 1 .III (16.ІІ за старим стилем) 1918. Згідно зі ст. 92 Конституції України 1996 «одиниці ваги, міри і часу» встановлюються «виключно законами України». Григоріан. К. має низку вад: різна тривалість календ, місяців (від 28 до 31 дня); невпорядкованість чергування місяців різної тривалості; квартали (чверті року) мають різну тривалість (від 90 до 92 днів); перше півріччя завжди менше другого (на 3 дні у звичайному році та на 2 дні — у високосному); початок року, місяців та ін. визначні дні припадають на різні дні тижня; кількість роб. днів у місяцях різна: від 23 до 27 за 6-денного і від 19 до 23 за 5-денного роб. тижня. Різниця між юліанським і григоріанським К. зростає: у 16—17 ст. вона становила 10 днів, у 18 - 11, у 19 ст. - 12, у 20 і 21 ст. - 13; у 22 ст. становитиме 14 днів і т. д.

Літ.: Идельсон Н. История календаря. Ленинград, 1925; Россовская В. А. Календ, даль веков. М.—Ленинград, 1936; Селешников С. И. История календаря и его предстоящая

реформа. Ленинград, 1962; Климишин І. А. Календар природи і людини. Л., 1975; Бикерман Э. Хронология Древнего мира. М., 1975.

В. В. Бушанський.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]