КАЛІНІН

Михайло Іванович [7(19).ХІ 1875, с. Верхня Тройця, тепер Кашинського р-ну Тверської обл. — 3.VІ 1946, Москва] — рад. держ. діяч, Герой Соц. Праці з 1944. Закін. 1889 земську поч. школу. Працював на з-дах Петербурга, Тифліса, Ревеля, Москви. Член РСДРП з 1898. За рев. діяльність 14 разів заарештовувався чи висилався цар. владою. Після перемоги Жовт. революції 1917 призначається членом колегії Наркомпроду, невдовзі обирається головою Петрогр. міської управи. У вересні 1918 К. затверджується комісаром міських господарств Союзу комун Північної області Петрогр. труд, комуни. З березня 1919 — голова ВЦВК і одночасно (з грудня 1922) — один з чотирьох голів, а фактично єдиновладний голова ЦВК СРСР. У січні 1938 обраний головою Президії ВР СРСР. Очолював Конст. комісію з розробки Осн.

Закону СРСР 1924, був заст. голови Конст. комісії для перегляду Конституції СРСР у 1936. Автор ряду публікацій з питань держ. будівництва. Безпосередньо причетний до створення жорсткої адм.-командної системи держ. управління в СРСР.

Тв.: Избр. произведения. М., 1975.

Літ.: Михаил Иванович Калинин. Краткая биография. М., 1975.

О. М. Мироненко.