Навигация
Повернись живим
 
к-карц
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

КАЛНИШЕВСЬКИЙ

(Калниш) Петро Іванович [липень 1691, с. Пустовійтівка, тепер Роменського р-ну Сум. обл. — 31.Х (І2.ХІ) 1803, Соловецький монастирі — укр. держ., політ, і військовий діяч, ост. кошовий отаман Запорізької Січі (Нової). Згідно з док-тами архіву Нової Січі (1734—75) К. є сел. («мужичого») походження; за ін. відомостями — з укр. шляхти Роменської сотні Лубенського полку. На Січі, куди, за переказами, К. потрапив ще вдит. віці, він пройшов довгий і нелегкий шлях від козац. джури до найвищих посад у Війську Запорізькому Низовому. 1760 був військ, суддею. 1762 К. уперше обрано кошовим отаманом. У січні 1765, всупереч волі Катерини II, К. знову стає кошовим і переобирається на цю посаду протягом наст. 10 років (до ліквідації Січі 1775). Захищаючи зем. володіння і тер. права Запоріз. Січі, К. брав участь у трьох запоріз. депутаціях до Петербурга (1755—56, 1762, 1765).

Калнишевський П.І.

Водночас дбав про заселення запоріз. земель, сприяючи переселенню туди селян з Лівобереж., Правобереж. й Слобід. України. Незважаючи на вимоги поміщиків, не видавав із Січі втікачів. Вважав створення хуторів і зимівників найкращим засобом стримування наступу царизму на тер. Вольностей Війська Запорізького Низового: в 1770 тут налічувалося вже 45 сіл та близько 4 000 хуторів-зимівників. Коштом К. збудовано церкви св. Трійці в с. Пустовійтівці, св. Покрови в м. Ромнах, Миколаївську в м. Смілі та ін., придбано багато церк. л-ри тощо. Військ, талант і особиста мужність К., зокрема під час рос.-тур. війни 1768—74, були визнані рос. урядом і царицею, яка нагородила його золотою медаллю з діамантами. 1773 К. було присвоєно військ, звання генерал-лейтенанта рос. армії. У липні 1775, після зруйнування Запоріз. Січі, за розпорядженням Катерини II К. було заарештовано і відправлено до в'язниці Со-ловецького монастиря (Архангельська губ.) «на смирение». За указом Олександра І від 2.IV 1801 К. було звільнено, проте він за власним бажанням залишився у монастирі, де й помер. Точне місце поховання К. невідоме.

Літ.: Кулиняк Д. Соловецький в'язень. Останній кошовий Січі Запорізької. К, 1991; Архів Коша Нової Запоріз. Січі. Опис справ. 1713-1776. К, 1994; Апанович О. Розповіді про запорозьких козаків. К, 1994; Голобуцький В. Запо-роз. козацтво. К., 1994; Скальковський А. О. Історія Нової Січі, або Ост. Коша Запорозького. Дп., 1994; Козацькі Січі (Нариси з історії укр. козацтва XVI—XIX ст.). К. — Запоріжжя, 1998.

О. І. Путро.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]